Такі операції можуть мати кілька стратегічних переваг:
- Підрив військової логістики Росії: атаки на об’єкти в прикордонних регіонах, зокрема в Курській області, можуть ускладнити підвезення боєприпасів і техніки на фронт, особливо для підрозділів на сході України.
- Виснаження ресурсів і сил ППО Росії: регулярні удари примушують Росію посилювати оборону вглиб своєї території, що розпорошує її сили ППО, зокрема сучасні системи, які могли б використовуватись на лінії фронту.
- Деморалізація російських військових і суспільства: військові дії на території Росії сприяють зниженню морального духу російських військових та викликають занепокоєння серед місцевого населення, що може вплинути на підтримку війни.
- Стимулювання внутрішніх протестів і недовіри: такі удари можуть посилити критику уряду серед російських громадян, зокрема в прикордонних регіонах, через небезпеку, в якій вони опиняються.
Підсумовуючи, стратегічні удари в регіонах, близьких до кордону з Україною, – є елементом послаблення російських військових можливостей і потенційного підриву внутрішньої стабільності в Росії. Не випадково, КНР для проведення БРІКС “переніс столицю РФ” вглиб Росії, до Казані – столиці Татарстану (казанських татар).
