Коли у бюджеті недостатньо грошей, щоб забезпечити збройні сили держави всім необхідним, державні чиновники скорочують Держоборонзамовлення. Оптимізація фінансування військових дуже складне завдання. Помилки у фінансуванні військових на службі і пенсії, забезпечення ЗС України озброєнням і технікою особливо небезпечні для України, якій військові раніше забезпечили найбільшу територію держави у Європі і яка тепер перебуває у стані “тліючої війни” РФ проти України на території України.
Під час зустрічі з блогерами, яка відбулася у 25 листопада, Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак відповів на питання щодо списку замовлень ЗС України та пояснив – чому зараз не закуповують деякі зразки озброєння, що у всіх на слуху як новітня hi-tech зброя України.
Зокрема він розповів, як саме було сформовано Держоборонзамовлення та чому в ньому є далеко не всі зразки озброєння та техніки, що випускає вітчизняний ОПК.
“Минулого року, коли я тільки став на посаду, я кажу – збираємо з військ всю потребу. От що потрібно сьогодні військам. Не військово-промисловому комплексу, бо це дві великих різниці, а військам. Тому що сьогодні війна йде там (на Донбасі) і там потрібно частинам, підрозділам конкретне щось”, – розповів Руслан Хомчак.
“Ми це все зібрали, ми це все видали на-гора. Коли взяли те, що ми дали – потребу, те що сьогодні треба військам, і те що нам дали – ресурс (бюджет Міноборони), сказали – ні. Тепер давайте будемо відсікати. Вибирайте пріоритети. Відповідно дві третини добрих, якщо не більше, відійшло в сторону і вже стало не актуальним, але воно актуальне там внизу, але сюди (в ДОЗ) воно вже не влазить в ті кошти”, – додав він.
Після визначення найбільш пріоритетних напрямків низка зразків озброєння не попала в ДОЗ. Саме така доля спіткала ракети “Вільха”.
“Коли ДОЗ верстався і вийшов на інші рівні затвердження, почалися питання – а чого ви “Вільху” не купляєте? Це ж підіймає наш оборонно-промисловий комплекс! Я кажу – я вам доповідаю, тому що в мене 98 ракет “Вільха” лежить на складах і я їх сьогодні на війні не застосовую. А я вам написав те, що мені сьогодні потрібно на війні, де люди гинуть. Оце я написав. Оце мені дайте в першу чергу. Потім, давайте “Вільху”, – розповів Головнокомандувач Збройних сил України.
Зазначимо, що 98 одиниць ракет “Вільха” вистачить на вісім повних залпів однієї пускової установки.
Також він відзначив, що Генштаб не зобов’язаний підтримувати ті, чи інші українські оборонні підприємства, чи окремі галузі промисловості. Він є споживачем кінцевої продукції, а не спонсором вітчизняного ОПК. Виходячи з цього і відбувається формування потреб для армії.
“Зараз мені ще хтось може задати ще питання за ракетну галузь. Чому я її не розвиваю? Я не розвиваю ракети. Держава має розвивати ракетну галузь. Як угробили її, так мають її тепер підіймати й розвивати. А я маю отримати кінцевий продукт, який я маю застосовувати на полі бою. Правильно застосовувати, для того, щоб зберегти людей, виконати задачу і досягти мети”, – наголосив генерал-полковник.
Варто додати, що схожа доля припала й на такі напрямки, як оновлення автопарку ЗСУ. За словами головнокомандувача, наразі оновлення автомобільної техніки в українському війську не є пріоритетом. Пріоритетом є бойова техніка та авіація.
Першу версію ракетного комплексу з 300-мм коригованими ракетами “Вільха” (дальність до 70 км) було прийнято на озброєння ЗСУ у жовтні 2018 року. В ДОЗ-2019 було замовлено 98 таких ракет (48 реактивних снарядів Р624 поставлено ЗСУ у 2019 році, а решту на початку 2020).
Наразі тривають випробування більш далекобійної версії комплексу – “Вільха-М” з дальністю ураження до 120 км. Останні відомі випробування пройшли у квітні цього року. Фінальні випробування були перенесені на грудень 2020 – січень 2021 рр, після чого, орієнтовно в I кварталі 2021 року, ракету мають прийняти на озброєння.
Довідка про Р.Б. Хомчака (українська сторінка Вікіпедії) англомовна
Один коментар до “Головнокомандувач ЗС України пояснив пріоритети Держоборонзамовлення-2021”
Конкурентність військової служби на ринку праці зросте – рівень грошового забезпечення військових буде щонайменше на 50% вище, ніж середня заробітна плата в державі. Про це повідомив головнокомандувач ЗС України генерал-полковник Руслан Хомчак:
“Ми розробили комплекс заходів, запровадження яких гарантовано підвищить конкурентність військової служби на ринку праці. Так, вони потребують додаткового державного фінансування, але ж це питання нашої обороноздатності! Тому наполягаємо на ухваленні необхідних рішень і законодавчих змін, щоб втілити в життя дуже важливі кроки. Про що йдеться?
Зокрема, про підняття рівня грошового забезпечення військовослужбовця першого контракту щонайменше на 50% вище, ніж середньомісячна заробітна плата в державі. Про впровадження в системі грошового забезпечення компенсаційних виплат, зокрема: одноразової грошової винагороди за укладання наступних тривалих контрактів про проходження військової служби.
Обов’язково слід встановити розмір грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла залежно від його ринкової вартості у відповідному регіоні. І надважливо – якнайшвидше створення фонду штатно-посадового житла. Військовослужбовці і члени їхніх родин не мають перейматися, де вони мешкатимуть у новому гарнізоні. Тоді ніхто не лякатиметься переміщень по посадах і регіонах.
Крім того, офіцеру чи сержанту, чи солдату потрібна хороша мотивація продовжувати контракт – гарантоване право отримання власного житла, наприклад, після 20 років служби. Один із механізмів – створення системи цільових накопичувальних рахунків військовослужбовців, що дадуть можливість після досягнення 20 чи 25 календарних років вислуги придбати постійне житло. І чим швидше пройдемо етап обговорення можливих механізмів та приступимо, образно кажучи, до закладання фундаментів будинків у гарнізонах, тим реальнішою стане перспектива, що охочих прийти до війська стане більше…”
Зауважимо, що рівень середньої заробітної плати в Україні складав: у січні 2020-го – 10 727 грн, у лютому – 10 847. Відповідно мінімальний рівень грошового забезпечення солдата першого року служби має складати 15,5 тис грн (зараз біля 10 тис).
Варто зазначити, що Руслан Хомчак рік тому казав, що контрактник в армії має отримувати щомісяця не менше 20 тис грн, без урахування бойових виплат. Проте цього року, перший заступник начальника Генштабу (тепер вже начальник) генерал-лейтенант Cергій Корнійчук повідомив, що кардинального підвищення грошового забезпечення не планується, а вже звільнена заступниця міністра оборони казала, що військовим і так вже платять достатньо.
У перспективі грошове забезпечення також планується відв’язати від посадових окладів та перейти на так звану «американську систему», що зрівняє грошове забезпечення військових з одними званнями незалежно від місця служби, що відкриє шлях до ротацій між командним, штабним та іншими посадами. На думку Хомчака це може статися вже наступного року:
“Ми вивчили іноземний досвід і щодо цього питання, тож плануємо запровадити нову систему управління кар’єрою та втілити реформу грошового забезпечення. Це взаємопов’язані речі. Справедливо буде, коли, наприклад, полковник Генштабу чи Оперативного командування та комбриг матимуть однакове грошове утримання.