19 квітня 2026 року в Болгарії відбулися восьмі парламентські вибори за останні п’ять років. Уперше за майже три десятиліття країна отримала уряд одноосібної більшості — абсолютну перемогу здобула проросійська коаліція «Прогресивна Болгарія» на чолі з колишнім президентом Руменом Радевим. Цей результат ознаменував не просто зміну влади в Софії, а потенційний тектонічний зсув у регіоні Східної Європи. Для України, Молдови та Румунії перемога Радева несе безпосередні ризики — від скорочення військової підтримки до загроз безпеці в Чорноморському регіоні та нових викликів європейській інтеграції.
1. Результати виборів: історичний розгром і кінець політичної кризи
Після підрахунку 100% протоколів Центральна виборча комісія Болгарії зафіксувала переконливу перемогу коаліції «Прогресивна Болгарія» (Progressivno Balgariya, PB) з результатом 44,69% голосів. Це дозволило партії колишнього президента отримати 131 місце у 240-місному парламенті, сформувавши самостійну більшість.
Перемога Радева стала можливою після п’яти років політичної нестабільності, які викликали втому суспільства від частих виборів і слабких коаліційних урядів. Виборці підтримали Радева, який обіцяв відновити стабільне управління, покінчити з корупцією та захистити національні інтереси, включно з переглядом зовнішньополітичного курсу.
У парламент також пройшли ще чотири політичні сили: партія колишнього прем’єра Бойка Борисова ГЄРБ (GERB) з 16,2% голосів, «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія» (CC-DB) з 14,3%, проросійська партія «Відродження» (Vazrazhdane), а також «Рух за права і свободи» (DPS) та Болгарська соціалістична партія, які подолали 4-відсотковий бар’єр.
Проте результат Радева став найкращим для однієї партії з часів падіння комунізму. Для порівняння, він переміг Бойка Борисова, який представляє більш традиційну для Болгарії проєвропейську лінію, більш ніж на 20%. Політологи вже назвали це «історичним розгромом», який остаточно поховав стару політичну еліту.
2. Значення для України: пряма загроза військовій допомозі
Для України перемога Радева є найбільш несприятливим сценарієм із можливих. Румен Радев, який обіймав посаду президента з 2017 по 2026 рік, відомий своєю послідовною проросійською позицією. Він неодноразово виступав проти військової допомоги Києву, критикував угоду про безпеку між Болгарією та Україною та виступав за відновлення «практичних відносин із Росією».
До виборів Радев відкрито заявляв, що виступає проти постачання зброї Україні. Його перемога фактично ставить хрест на подальшій військовій підтримці Києва з боку Софії. Особливу тривогу це викликає через те, що Болгарія є одним із ключових виробників радянських боєприпасів, необхідних для ЗСУ.
Голова фракції «Оновлюючи Європу» в Європарламенті Валері Айє зазначила, що іншим країнам, які підтримують Україну, доведеться заповнювати прогалину, що утвориться через згортання болгарської допомоги. З початку повномасштабного вторгнення Болгарія надіслала Україні 13 пакетів допомоги, включно з бронетехнікою, переносними зенітними комплексами та різними типами ракет. З приходом Радева ці постачання, імовірно, будуть повністю припинені.
Крім того, перемога проросійських сил у Болгарії є важливим сигналом для Кремля, який прагне послабити єдність ЄС і НАТО щодо України. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков вже привітав результат виборів, назвавши його позитивним сигналом.
3. Вплив на Молдову: подвійні стандарти та зміна балансу
Для Молдови перемога проросійського кандидата в Болгарії створює складну геополітичну дилему. З одного боку, офіційний Кишинів змушений демонструвати дипломатичну ввічливість. Президентка Мая Санду привітала Румена Радева з перемогою, висловивши сподівання на подальше зміцнення двосторонніх відносин. Вона також зазначила, що сподівається на посилення регіональної співпраці.
З іншого боку, перемога Радева посилює позиції проросійських сил у регіоні, що становить пряму загрозу для проєвропейського курсу Молдови. Лідер проросійських соціалістів Молдови Ігор Додон вже привітав Радева, назвавши його перемогу доказом широкої підтримки «зміцнення національних інтересів».
Хоча безпосереднього впливу на двосторонні відносини може й не бути, посилення проросійського блоку в Європі ускладнює просування євроінтеграційних прагнень Молдови. Болгарія, як член ЄС, має право вето на розширення, і її новий проросійський уряд може бути менш схильним підтримувати швидке входження Молдови до європейської сім’ї, особливо якщо це суперечитиме інтересам Москви. Таким чином, Кишинів опиняється між дипломатичним етикетом і реальними геополітичними ризиками.
4. Наслідки для Румунії: новий виклик на кордонах і альянсі
Для Румунії перемога проросійського уряду в Софії означає появу непередбачуваного партнера в найважливіших сферах — від оборони до енергетики. Прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан публічно привітав Радева, наголосивши на важливості двосторонньої співпраці. Однак за дипломатичними посланнями ховається глибока стурбованість Бухареста.
Румунія та Болгарія є ключовими партнерами в Чорноморському регіоні в межах НАТО. Поява на чолі Болгарії політика, що ставиться до Росії з симпатією, створює слабку ланку в східному фланзі Альянсу. Це може ускладнити координацію оборонних зусиль у регіоні, особливо в контексті війни в Україні.
Радев також виступає проти санкцій ЄС проти Росії та підтримує відновлення енергетичного діалогу з Москвою. Для Румунії, яка активно диверсифікує джерела енергопостачання, така позиція сусіда є неприйнятною та створює додатковий тиск на єдність ЄС у цьому питанні.
Крім того, сам Радев під час передвиборчої кампанії погрожував, що його перемогу намагатимуться дискредитувати за «румунським сценарієм», маючи на увазі анулювання результатів президентських виборів у Румунії в 2024 році через звинувачення у втручанні Росії. Це свідчить про наростання політичної напруги між двома країнами ще до офіційного вступу Радева на посаду.
5. Загальні геополітичні висновки та перспективи
Перемога Румена Радева в Болгарії сталася всього через тиждень після поразки проросійського прем’єра Угорщини Віктора Орбана на парламентських виборах. Якщо в Угорщині прозахідні сили змогли перемогти, то в Болгарії тріумфував проросійський кандидат.
Лідери ЄС опинилися у складному становищі: з одного боку, Урсула фон дер Ляєн і Кая Каллас привітали Радева з перемогою, заявивши про готовність до співпраці, а з іншого — Єврокомісія утрималася від коментарів щодо результатів виборів, що свідчить про насторожене ставлення до нового уряду.
Більшість аналітиків, однак, вважають, що Радев не стане «новим Орбаном» через сильну залежність Болгарії від фондів ЄС (країна отримує мільярди євро на відновлення та розвиток), що обмежує його маневри для проведення радикально проросійської політики. Болгарія також є членом єврозони з 1 січня 2026 року, що додатково обмежує її суверенітет у монетарній політиці.
Висновок
Парламентські вибори в Болгарії стали поворотним моментом для всього регіону Східної Європи. Перемога Румена Радева несе:
-
Для України — пряму загрозу припинення життєво важливих постачань боєприпасів та погіршення дипломатичної підтримки.
-
Для Молдови — посилення проросійського блоку в Європі, що ускладнює євроінтеграцію.
-
Для Румунії — появу непередбачуваного партнера по НАТО та потенційне послаблення єдності щодо санкцій і війни.
Найближчими місяцями стане зрозуміло, наскільки радикальними будуть зовнішньополітичні зміни в Болгарії. Проте вже зараз очевидно, що Росія отримала нового впливового союзника в ЄС, що може змінити баланс сил у регіоні на роки вперед.
