За оцінками громадських організацій і окремих дослідників, історія Служби безпеки України (СБУ) до 2022 року характеризується значними провалами у підтримці економічної безпеки держави, боротьбі зі злочинністю та захисті державності.
Для прикладу, у 1990-х роках через бездіяльність або співучасть працівників економічних підрозділів СБУ у Житомирі припинили сплачувати податки та фактично згорнули діяльність десятки великих підприємств — від льонокомбінату та заводу хімічного волокна до заводів «Промавтоматика», “Станки-автомати”, «Автозапчастина» та «Вібросепаратор», ін.
Крім того, у 1990-х роках Україна пропустила «вікно можливостей» для відносно простого вступу до Євросоюзу і НАТО. Незадовільна робота СБУ стала однією з вагомих передумов російської війни проти України та територіальних втрат.
З початком повномасштабної війни СБУ отримала бойові функції, і її високотехнологічні фронтові підрозділи демонструють високу ефективність на передовій та в тилу ворога.
Водночас, як зазначають журналісти, авторитетом бойових побратимів часто прикриваються недоброчесні співробітники СБУ у тилових структурах, які подекуди перебирають на себе управлінські важелі в регіонах, але не здатні забезпечити їхній економічний розвиток через брак відповідної підготовки та практики. Логіка «забороняти, а не дозволяти» — або ж «дозволяти за неправомірну вигоду» — нерідко супроводжується гучною демагогією.
Серед відомих зловживань та резонансних справ останніх років:
-
Зрадники в СБУ. У 2014 році в окупованому Криму значна частина особового складу кримського управління СБУ, зокрема й бійці спецпідрозділу «Альфа», зрадила присязі на вірність українському народові. Питання про те, чому однакова назва «Альфа» зберігалася в структурах КДБ, ФСБ та СБУ і які історичні чи інституційні зв’язки за цим стояли, досі привертає увагу дослідників.
-
Корупція на обороні: питання щодо відповідальності ексочільника УСБУ в Житомирській області полковника Компаниченка у справі щодо розкрадання коштів на будівництві укриттів для авіації (вийшов під заставу 6,8 млн. гривен), а також походження 65 млн грн застави за генерал-майора Сергія Дуку (яку, за даними ВАКС, внесли 1636 окремими платежами). Питання про те, хто саме зібрав і вніс ці кошти, залишається у фокусі суспільної уваги.
-
Справа «Карфаген»: 10 листопада на закритому засіданні профільного комітету ВРУ в.о. голови СБУ Поклад підтвердив, що фігурантів цієї справи усунули від виконання обов’язків.
-
Системний кримінал та тиск: у публікаціях медіа та правозахисних оцінках неодноразово звучали звинувачення у корупційному зрощенні з податковою, «кришуванні» шахрайських кол-центрів, обігу наркотиків, фальшивомонетництві, а також у погрозах і тиску на журналістів та громадських активістів. У матеріалах розслідувачів також згадувалися тяжкі правопорушення з боку окремих недоброчесних силовиків — від незаконного утримання людей та катувань у підвалах гаражів і погроз “посадити на бутилку” до вимагання, «дерибану» майна, хабарів за прикриття бізнесу, що ухиляється від податків, і спроб впливати на політичні еліти. Довести такі епізоди в суді часто складно через взаємозв’язки недоброчесних представників різних державних структур та бізнесу. Очевидно, що війна, особливо в останні роки, змусила президента і Верховну Раду посилити боротьбу з корупційними проявами та реформувати СБУ.
За словами голови профільного комітету ВРУ депутата Веніславського, керівництво СБУ підтримує глибоку реформу відомства. Комітет уже готує фінальний законопроєкт, мета якого — остаточно позбавити спецслужбу непритаманних їй економічних функцій та перетворити її на суто контррозвідувальний орган, зберігши при цьому ефективні бойові та антитерористичні підрозділи.
Водночас нардеп виступив проти повного відкриття декларацій співробітників СБУ через безпекові ризики під час війни. Натомість пропонується створити «закритий контур», до якого матимуть доступ фахівці НАЗК для перевірки способу життя та обґрунтованості доходів працівників Служби.
Громадські дослідники підсумовують: позбавлення СБУ економічних важелів є критично необхідним кроком, адже надмірна таємність у поєднанні з невластивими функціями лише породжує неефективність та корупційні ризики для держави.
Воєнна партія акцентує, що збільшення кількості оприлюднених державними органами, медіа та громадськістю конкретних порушень і покарань за них у роботі СБУ є свідченням посилення ролі органів державного управління і громадського контролю та оздоровлення державних інституцій.