Саміт BRICS у Казані, що відбувся з 22 по 24 жовтня 2024 року, став важливим майданчиком для обговорення геополітичних та економічних викликів, які стоять перед країнами, що розвиваються. Під час заходу було підписано Казанську декларацію, яка підтверджує прагнення країн BRICS до створення більш багатополярного світового порядку, посилення економічної співпраці та зменшення залежності від долара США.
Основні напрямки дискусій включали:
- Економічні реформи: Країни BRICS підтримали ініціативи щодо реформування глобальних фінансових інституцій, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк, аби розширити участь країн, що розвиваються. Було обговорено можливість створення системи розрахунків та депозитарію “BRICS Clear” для зменшення залежності від долара та зміцнення національних валют для внутрішньоблокової торгівлі.
- Проблема санкцій: Країни засудили односторонні санкції, які негативно впливають на економічне зростання і продовольчу безпеку, особливо в країнах, що розвиваються. Зокрема, були виражені побоювання щодо впливу таких заходів на досягнення глобальних цілей сталого розвитку.
- Конфлікти та безпека: Саміт порушив тему мирного врегулювання конфліктів, закликаючи до дипломатичних рішень і засуджуючи ескалацію насильства, особливо в Україні та на Близькому Сході. Хоча про ситуацію в Україні не було прямих заяв, у декларації відзначається необхідність дипломатії та підтримка ініціатив для мирного вирішення.
- Розвиток торгівлі та інфраструктури: Країни підтримали ідею створення біржі зерна під егідою BRICS, що сприятиме продовольчій безпеці. Крім того, учасники підкреслили важливість Нового банку розвитку, заснованого BRICS, для фінансування інфраструктурних і сталих проєктів у країнах-членах.
Загалом, саміт у Казані підтвердив зростаючий вплив BRICS як платформи для зміцнення співробітництва між країнами, що розвиваються, і як альтернативу західним політичним та економічним структурам.
Щодо міграції місця проведення саміту BRICS
Міграція місця проведення саміту у Казані, яка є столицею Татарстану, свідчить про можливий початок міграції частини функцій Москви, як столиці Росії – у Татарстан. Варто пам`ятати, що храм Василія Блаженного на Червоній площі у Москві побудований на честь знищення Московією Казані і її жителів у 16-му столітті. Ймовірно, що рішення про проведення саміту у Казані прийняте лідером BRICS – КНР. Татарстан також ближче до Індії, яка не може дозволити Китаю одноосібне споживання ресурсів Сибіру. Татарстан також ближче до Ірану, який з причини релігійного фанатизму його лідерів конфліктує з країнами глобального Заходу. Таким чином, Путін веде росіян на службу у нову “монголо-татарську орду” (насправді, ймовірно це була китайська орда) і сприяє її розповсюдженню на Африку, Латинську Америку та інші регіони світу.
Джерела:
