Категорії
Загальне

Український оборонпром – це сила України. Які зміни за 4 роки в умовах війни?

Російська гібридна воєнна агресія та специфічна підтримка України  зі сторони країн Євросоюзу і НАТО створили стимули й умови для принципових змін  у стані української оборонної промисловості. Видання “Воєнна партія України” робить свій внесок в аналіз досягнутого та проблеми української оборонної промисловості.

Серед самих важливих досягнень українського оборонпрому можна  відмітити наступні.

  1. Збережена та укріплена державна корпорація Укроборонпром, яка забезпечує системне функціонування і розвиток  більше 130 окремих державних підприємств і більше 80 000 працівників. Як показав досвід приватизації, значна частина оборонних підприємств після реформування була знищена або вийшла з-під державного контролю, чи попала у повну залежність від країни-агресора. Прикладами є ХТЗ, звідки виробництво легендарної МТЛБ було перенесено в РФ, комплекс МоторСіч, який попав майже в повну залежність від російських замовників, ін.
  2. До управління Державним концерном “Укроборонпром” вперше прийшла команда проукраїнських менеджерів з проєвропейським напрямом реформування державного концерну Укроборонпром . Очевидно, що співробітництво  з РФ приносило лише шкоду Україні у стратегічному плані, приводило до блокування розвитку українського оборонпрому. У той же час РФ за звичкою з часів СРСР присвоювала собі українські розробки у виробництві бойової техніки й озброєння, як раніше присвоювала воєнні розробки радянського часу. Це яскраво показало блокування у РФ розробки літака АН-70, використання двигунів МоторСіч, ін. 
  3. В Україні після початку гібридної війни РФ почали розвиватися приватні підприємства з виробництва озброєння, воєнного майна, воєнної техніки і техніки подвійного призначення, які за повідомленнями ЗМІ у теперішній час забезпечують біля 50% потреб ЗС Украни.
  4. Виробництво воєнної техніки й озброєння, та техніки подвійного використання в Україні практично повністю відмовилося від застарілих російських складових, якими РФ завжди шантажувала ДК Укрборонпром, подібно як газом та нафтою. Яскравим прикладом є розробка літака АН-132D у кооперації із Саудівською Аравією, ін. Відмова від російських комплектуючих також дозволила налагодити виробництво цих елементів на українських підприємствах, а також викликала пошук і використання комплектуючих провідних західних виробників.
  5. ДК Укроборонпром переходить на стандарти озброєння і виробництва НАТО, менеджери ДК Укроборонпром пройшли відповідну підготовку щодо налагодження менеджменту по європейським стандартам НАТО. Керівництво ДК Укроборонпром здійснило активні заходи щодо інтеграції з українською вищою освітою і наукою. Для прикладу, у провідному українському технічному ВНЗ КПІ імені Сікорського почалася підготовка спеціалістів за замовленням Укроборонпрому.
  6. Практично перезапущені чи перезапускаються багато українських hi-tech державних оборонних  підприємств чи підприємств з продукцією подвійного призначення – на значно більш високому рівні активності, ініціативності та технологічності, насамперед у сфері, яка звязана з виробництвом ракетної зброї, авіаційної техніки, танкової техніки, бронетранспортерів та БМП, артилерійської техніки, радіолокаційної техніки, ін. Приклади можна подивитися на сайті Укроборонпрому.
  7. Почали відкриватися представництва ДК Укроборонпром за кордоном, останній приклад  – відкриття у Народній Республіці Бангладеш сервісного центру з ремонту гелікоптерів Мі-8/Мі-17, двигуни до яких постачає Укроборонпром, а раніше левову частину від торгівлі ними забирали російські постачальники озброєння.
  8. Менеджери ДК Укроборонпром зуміли організувати партнерську співпрацю з багатьма підприємствами приватного укроборонпрому, який в основному об`’єднаний у Лігу оборонних підприємств. Проте деякі представники приватних підприємств гостро критикують складність процедур співпраці з Укроборонпромом та значне зростання собівартості їх продукції у разі інтеграції у продукцію Укроборонпрому. 
  9. Менеджери Укроборонрому, завдячуючи громадській критиці, та самостійно  ініціативно й активно впроваджують процедури державного і громадського контролю за своєю роботою. Останній приклад – призначення керівником Наглядової ради Укроборонпрому авторитетного ректора КПІ Михайла Згуровського та добре відомого у світі,  авторитеного і досвідченого бувшого керівника DARPA Ентоні Тетера, який до цього 1,5 роки був радником Гендиректора Укроборонпрому Романа Романова, а у теперішній час призначений до складу Ради за квотою Кабміну. 



Не дивлячись активний поступальний розвиток української оборонної промисловості, її головними недоліками варто вважати такі:

  • захоплення агресором помітної частини державних  і приватних підприємств української оборонної  промисловості, висококваліфікованих кадрів, які залишилися на окупованих територіях чи були вивезені на територію РФ;
  • недостатня кількість чи відсутність таких hi-tech зразків зброї як: крилаті і балістичні ракети, снайперські гвинтівки та антиснайперські компекси у достаній кількості, розвідувальні й ударні БПЛА тактичного й оператино-тактичного та стратегічного рівня; ПТУР типу “Джавелін”, ін.; проте багато проблем звязано зі злочинними недопрацюваннями минулого керівництва, а також значна частина недоліків поступов усовується;
  • недостатня кількість міжнародних контрактів, відносно малий прибуток від них.  Внутрішні контракти ДК Укроборонпром виконує на 100 %.

Рекомендуємо читати останні новини української оборонної промисловості:

Укроборонпром

Національний промисловий портал