Мереже-центричні бойові дії (Network-Centric Warfare) — це військова доктрина і практика, розроблені і реалізовані Міністерством оборони США з 1990-х років та представлені у Joint Vision (Спільному баченні) 2010 and 2020, що базуються на інтеграції всіх елементів збройних сил в єдину високо комп`ютеризовану інформаційно-аналітичну управляючу мережу для досягнення інформаційної переваги, яка забезпечує більш швидке і результативне прийняття рішень, вирішальну перевагу у бойових діях.
Концепція NCW вже давно базується не на популярній інформаційній “матриці”, а на багатовимірному OLAP-кубі. Машинне навчання (machine learning) застосовується не тільки до простих значень інформаційної матриці, але й до результатів OLAP-операцій.
Тобто, вогневе ураження та радіоелектронне придушення активується людьми чи програмними тригерами не тільки на основі логічних операцій над вимірами простої таблиці (матриці), але й над вимірами OLAP-кубів.
Також, сучасна мереже-центрична система наближається до мереже-центричних ергатичних (людино-машинних) організмів (Networkcentrik Ergatic Organism – NEO, NCEO).
Ідея мереже-центричних (мережево-центричних) бойових дій не є новою для України. Ще задовго до повномасштабної війни її активно обґрунтовували та просували українські військові науковці.
Для прикладу, у 2006–2011 роках у Науковому центрі Житомирського військового інституту (ЖВІ) імені С.П. Корольова спільно з фахівцями Замовників воєнно-наукової продукції системно досліджувалися і перевірялися на практиці такі напрямки діяльності:
- перехід від лінійно-ієрархічної моделі – до OLAP багатовимірної, ієрархічно-синергетичної, мережево-центричної моделі аналізу і управління, з обмеженнями на використання мереж для забезпечення безпеки інформації;
- виконання завдань розвідки та вогневого ураження в умовах РЕБ – у т.ч. у рамках дипломної роботи в НАОУ;
- автоматизація інформаційно-аналітичної роботи з елементами управління – на основі острівної, модульно-уніфікованої, ієрархічно-синергетичної, мереже-центричної концепції і технології, моделей знань і моделей управління, алгоритмічно-програмних комплексів і кращих практик їх застосування (Data Warehouse+, ETL+, OLAP+, Data Mining+, Dashboards+, Text Mining+ (Opinion Mining, Content Analysis), ets.)
- інтеграція розвідки, управління, зв’язку й елементів вогневих засобів за рахунок автоматизації циклу управління військами;
Після 2012 року, для прикладу, дослідження проводилися також у навчально-науковому інституті ЖВІ (лекції, семінари, наукові конференції, лабораторні роботи у SiteLabs Система+) і розширилися на мереже-центричні системи цивільного призначення. Для прикладу, перший серед ВНЗ України навчально-науковий семінар по тематиці Social Media Analytics, Big Data, Network-Centric System був проведений у 2012 році у Житомирському військовому інституті – керівництвом і провідними спеціалістами компанії SemanticForce. Цей семінар зібрав студентів, курсантів, викладачів, аспірантів і інженерів ЖВІ. Згодом були написані науково-практичні статті за тематикою Social-media analytics (Social Media Spatial DSS BI), Big Data Analytics, зроблені доповіді на наукових заходах, написані інші науково-практичні статті. Ідеї удосконалення концепції, технології і засобів Network-Centric Warfare отримали розвиток у блозі DSS BI consult+ (див. статтю Принципи ведення мережево-центричної війни (network-centric warfare), 2008-2011-2013-2015), де неодноразово наголошувалося:
без мережево-центричної архітектури управління Україна воюватиме героїзмом, але не ефективністю.
Сьогодні ми нарешті бачимо, що Міністерство оборони повертається обличчям до цієї концепції не на рівні теорії, а на рівні практичних рішень.
До написаного вище необхідно додати, підкреслити, що система війни, яку організують і ведуть ЗСУ (МОУ) повинна бути не тільки мереже-центричною, але й людино-центричною, тобто забезпечувати максимальне використання роботів замість людей-воїнів -для мінімізації втрат Захисників України. Цій складній концепції найбільше відповідає концепція Мережевого Ергатичного Організму, де розподіл функцій між людьми і “машинами” (роботами) здійснний так, що механічна складова гібридних організмів виконує найбільш небезпечні функції – це було оголошено і прийнято за результатами НДР у 2008…2009 роках, а опубліковано у відкритомк доступі на сайті Business Intelligence+ KMS (Knowledge Management System) у 2011 роках, див сторінки сайту: Сайт Business Intelligence+KMS (Knowledge Management System), короткі відомості. (https://dss-bi.com.ua/index.htm), Business Intelligence NEO (Network Ergatic Organism) – перспектива розвитку Business Intelligence (https://dss-bi.com.ua/index.files/BI_NEO.htm)
Політичний і управлінський сигнал
На наш погляд, призначення Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, на посаду міністра оборони — це не косметична перестановка і не політичний жест. Це чіткий сигнал:
війна XXI століття виграється системами, даними та швидкістю прийняття рішень.
Фактично держава визнає те, про що військові аналітики та науковці говорили роками: цифрова архітектура поля бою стає ключовим видом озброєння.
Чому саме Федоров — логічний вибір для міністра оборони України
Критики часто кажуть: «він цивільний». Але сучасна війна — це вже не виключно військова професія. До речі, концепція Network-Centric Warfare прийшла з цивільної сфери ()
Федоров — це людина, яка:
- побудувала цифрову державу в умовах війни;
- створила масштабовані платформи («Дія», «Армія дронів»);
- мислить категоріями екосистем, API, інтеграцій, швидких ітерацій;
- довела здатність ламати бюрократію, а не обслуговувати її.
Саме таких управлінців потребує мережево-центрична армія.
Чому стара військова модель більше не працює
Пострадянська система управління:
- вертикальна;
- повільна;
- паперова;
- закрита.
У війні з Росією це означає програш у швидкості, навіть за високої мотивації особового складу.
Особливості мереже-центричного підходу, який у 2000-х пропонували у ЖВІ і верифікували у Замовника, передбачає:
- Використання термінології США і НАТО зі сфери R&D Big Data, Network-Centric Warfare (NCW), C5ISR (Command (Командування), Control (Управління), Computers (Комп’ютери), Communications (Зв’язок), Cyber (Кіберпростір), Intelligence (Розвідка – збір та аналіз даних), Surveillance & Reconnaissance (Розвідка – збір даних шляхом різних видів спостереження)). При цьому, використовувати знання про напрацювання СРСР, України, Японії, Росії, КНР та інших країн у споріднених сферах по принципу: “Учитесь, читайте, чужому навчайтесь і свого не цурайтесь”
- Використання дефініції “інформаційно-аналітична робота” замість “інформаційна робота” і відповідно назви посади “аналітик” замість “інформатор” – тепер термін “аналітик” отримав широке росповсюдження як посада
- Network-Centric Warfare – це не “мереже-центрична війна”, а “мереже-центричні бойові дії”, що має менше охоплення і більшу практичність для України
- Реалізація у мереже-центричних бойових діях – Мережевих Ергатичних (тобто людино-машинних) Організмів (NEO – Network Ergatic Organism). Прикладами 2-го покоління NEO є розвідувально-ударні дрони і їх системи, які почали активно розвивати і застосовувати після 2022 року, через 16 років після отримання акту реалізації спеціалістами НЦ ЖВІ імені С.П, Корольова на діючий прототип мережевого ергатичного організму у Замовника воєнно-наукової продукції. Найменший по структурі мереже-центричний ергатичний організм може працювати автономно від системи у разі пошкодження зв`язку
- “Острівна модульно-уніфікована система” побудови системи знань і управління має статичні (незмінні для всіх підсистем) і темпоральні (змінні, специфічні для окремих підсистем) елементи
- Можливість автономного функціонування підсистем в ієрархічній системі у разі пошкодження зв`язків внаслідок “несправності системи систем” у результаті вогневого ураження чи РЕБ противника і вертикальної чи горизонтальної самосинхронізації після відновлення зв`язків. Це відновлення здійснюється за рахунок єдиної моделі елементів знань і управління. Тобто забезпечення ієрархічно-синергетичної системи знань й управління для забезпечення високої робастності системи (стійкості функціонування при пошкодження)
- ін.
Приклади того, що реально може змінитися в ЗС України
🔹 Єдина цифрова платформа управління боєм
-
інтеграція даних БПЛА, супутників, артилерії, РЕБ, інших систем.
-
автоматизоване цілевказання;
-
аналітика в реальному часі.
🔹 Системна дронна війна
-
швидке масштабування виробництва;
-
швидка адаптація під фронтові потреби;
-
скорочення часу від ідеї до застосування.
🔹 Цифрова логістика
-
багатовимірний облік озброєння;
-
багатовимірний контроль постачань і витрат;
-
мінімізація корупційних ризиків.
🔹 Управлінська реформа
-
менше звітів — більше результатів;
-
автоматизація процесів;
-
орієнтація на ефективність, а не формальність.
Ризики неминучі
Опір був і є:
-
з боку старої і нової бюрократії;
- з боку ворожих агентів впливу;
-
з боку тих, хто боїться прозорості;
-
з боку системи, що десятиліттями ігнорувала наукові рекомендації.
Але війна не залишає альтернатив.
Висновок
Те, що у 2006–2011 роках обговорювалося в ході R&D у наукових центрах із замовниками воєнно-наукової продукції, у публікаціях, у дослідних реалізаціях насамперед у ГУР МО України, сьогодні стає державною політикою.
Мереже-центричні бойові дії (Network-Centric Warfare) — це не майбутнє. Це вимога сьогодення.
І якщо Міністерство оборони справді переходить від декларацій до реалізації — це один із найважливіших стратегічних шансів України у цій війні.
