Категорії
Загальне

Мереже-центрична війна: від наукових концепцій до рішень Міністерства оборони України

Мереже-центричні бойові дії (Network-Centric Warfare) — це військова доктрина і практика, розроблені і реалізовані  Міністерством оборони США з 1990-х років та представлені у Joint Vision (Спільному баченні) 2010 and 2020, що базуються на інтеграції всіх елементів збройних сил в єдину високо комп`ютеризовану  інформаційно-аналітичну управляючу мережу для досягнення інформаційної переваги, яка забезпечує більш швидке і результативне  прийняття рішень, вирішальну перевагу у бойових діях.

Концепція NCW вже давно базується не на популярній інформаційній “матриці”, а на багатовимірному OLAP-кубі. Машинне навчання (machine learning) застосовується не тільки до простих значень інформаційної матриці, але й до результатів OLAP-операцій.

Тобто, вогневе ураження та радіоелектронне придушення активується людьми чи програмними тригерами не тільки на основі логічних операцій над вимірами простої таблиці (матриці), але й над вимірами OLAP-кубів.  

Також, сучасна мереже-центрична система наближається до мереже-центричних ергатичних (людино-машинних) організмів (Networkcentrik Ergatic Organism – NEO, NCEO).

Ідея мереже-центричних (мережево-центричних) бойових дій не є новою для України. Ще задовго до повномасштабної війни її активно обґрунтовували та просували українські військові науковці.

Для прикладу, у 2006–2011 роках у Науковому центрі Житомирського військового інституту (ЖВІ) імені С.П. Корольова спільно з фахівцями Замовників воєнно-наукової продукції системно досліджувалися і перевірялися на практиці  такі напрямки діяльності:

  • перехід від лінійно-ієрархічної моделі – до OLAP багатовимірної, ієрархічно-синергетичної, мережево-центричної моделі аналізу і управління, з обмеженнями на використання мереж для забезпечення безпеки інформації;
  • виконання завдань розвідки та вогневого ураження в умовах РЕБ – у т.ч. у рамках дипломної роботи в НАОУ;
  • автоматизація інформаційно-аналітичної роботи з елементами управління – на основі острівної, модульно-уніфікованої,  ієрархічно-синергетичної, мереже-центричної концепції і технології, моделей знань і моделей управління, алгоритмічно-програмних комплексів і кращих практик їх застосування (Data Warehouse+, ETL+, OLAP+, Data Mining+, Dashboards+, Text Mining+ (Opinion Mining, Content Analysis), ets.)
  • інтеграція розвідки, управління, зв’язку й елементів вогневих засобів за рахунок автоматизації циклу управління військами;

Після 2012 року, для прикладу, дослідження проводилися також у навчально-науковому інституті ЖВІ (лекції, семінари, наукові конференції, лабораторні роботи у SiteLabs Система+) і розширилися на мереже-центричні системи цивільного призначення. Для прикладу, перший серед ВНЗ України навчально-науковий семінар по тематиці Social Media Analytics, Big Data, Network-Centric System був проведений у 2012 році у Житомирському  військовому інституті – керівництвом і провідними спеціалістами компанії SemanticForce. Цей семінар  зібрав студентів, курсантів, викладачів, аспірантів і інженерів ЖВІ.   Згодом були написані науково-практичні статті за тематикою Social-media analytics (Social Media Spatial DSS BI), Big Data Analytics, зроблені доповіді на наукових заходах, написані інші науково-практичні статті. Ідеї удосконалення концепції, технології і засобів Network-Centric Warfare отримали розвиток у блозі DSS BI consult+ (див. статтю  Принципи ведення мережево-центричної війни (network-centric warfare), 2008-2011-2013-2015), де неодноразово наголошувалося:

без мережево-центричної архітектури управління Україна воюватиме героїзмом, але не ефективністю.

Сьогодні ми нарешті бачимо, що Міністерство оборони повертається обличчям до цієї концепції не на рівні теорії, а на рівні практичних рішень.

До написаного вище необхідно додати, підкреслити, що система війни, яку організують і ведуть ЗСУ (МОУ) повинна бути не тільки мереже-центричною, але й людино-центричною, тобто забезпечувати максимальне використання роботів замість людей-воїнів -для мінімізації втрат Захисників України. Цій складній концепції найбільше відповідає концепція Мережевого Ергатичного Організму, де розподіл функцій між людьми і “машинами” (роботами) здійснний так, що механічна складова гібридних організмів виконує найбільш небезпечні функції – це було оголошено і прийнято за результатами НДР у 2008…2009 роках, а опубліковано у відкритомк доступі на сайті  Business Intelligence+ KMS (Knowledge Management System) у 2011 роках, див сторінки сайту:    Сайт Business Intelligence+KMS (Knowledge Management System), короткі відомості. (https://dss-bi.com.ua/index.htm), Business Intelligence NEO (Network Ergatic Organism) – перспектива розвитку Business Intelligence (https://dss-bi.com.ua/index.files/BI_NEO.htm)


Політичний і управлінський сигнал

На наш погляд, призначення Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, на посаду міністра оборони — це не косметична перестановка і не політичний жест. Це чіткий сигнал:

війна XXI століття виграється системами, даними та швидкістю прийняття рішень.

Фактично держава визнає те, про що військові аналітики та науковці говорили роками: цифрова архітектура поля бою стає ключовим видом озброєння.


Чому саме Федоров — логічний вибір для міністра оборони України

Критики часто кажуть: «він цивільний». Але сучасна війна — це вже не виключно військова професія. До речі, концепція Network-Centric Warfare прийшла з цивільної сфери ()

Федоров — це людина, яка:

  • побудувала цифрову державу в умовах війни;
  • створила масштабовані платформи («Дія», «Армія дронів»);
  • мислить категоріями екосистем, API, інтеграцій, швидких ітерацій;
  • довела здатність ламати бюрократію, а не обслуговувати її.

Саме таких управлінців потребує мережево-центрична армія.


Чому стара військова модель більше не працює

Пострадянська система управління:

  • вертикальна;
  • повільна;
  • паперова;
  • закрита.

У війні з Росією це означає програш у швидкості, навіть за високої мотивації особового складу.

Особливості мереже-центричного підходу, який у 2000-х пропонували у ЖВІ і верифікували у Замовника, передбачає:

  • Використання термінології США і НАТО зі сфери R&D Big Data, Network-Centric Warfare (NCW), C5ISR (Command (Командування), Control (Управління), Computers (Комп’ютери), Communications (Зв’язок), Cyber (Кіберпростір), Intelligence (Розвідка – збір та аналіз даних), Surveillance & Reconnaissance (Розвідка – збір даних шляхом різних видів спостереження)). При цьому, використовувати знання про  напрацювання СРСР, України, Японії, Росії, КНР та інших країн у споріднених сферах по принципу: “Учитесь, читайте, чужому навчайтесь і свого не цурайтесь”
  • Використання дефініції “інформаційно-аналітична робота” замість “інформаційна робота” і відповідно назви посади  “аналітик” замість “інформатор” – тепер термін “аналітик” отримав широке росповсюдження як посада
  • Network-Centric Warfare – це не “мереже-центрична війна”, а “мереже-центричні бойові дії”, що має менше охоплення і більшу практичність для України
  • Реалізація у мереже-центричних бойових діях –  Мережевих Ергатичних (тобто людино-машинних) Організмів (NEO – Network Ergatic Organism). Прикладами 2-го покоління NEO є  розвідувально-ударні дрони і їх системи, які почали активно розвивати і застосовувати після 2022 року, через 16 років після отримання акту реалізації спеціалістами НЦ ЖВІ імені С.П, Корольова на діючий прототип мережевого ергатичного  організму у Замовника воєнно-наукової продукції. Найменший по структурі мереже-центричний ергатичний організм може працювати автономно від системи у разі пошкодження зв`язку
  • “Острівна модульно-уніфікована система” побудови системи знань і управління має статичні (незмінні для всіх підсистем) і темпоральні (змінні, специфічні для окремих підсистем) елементи
  • Можливість автономного функціонування підсистем в ієрархічній системі у разі пошкодження зв`язків внаслідок “несправності системи систем” у результаті вогневого ураження чи РЕБ противника  і вертикальної чи горизонтальної самосинхронізації після відновлення зв`язків. Це відновлення здійснюється за рахунок єдиної моделі елементів знань і управління. Тобто забезпечення ієрархічно-синергетичної системи знань й управління для забезпечення високої робастності системи (стійкості функціонування при пошкодження)
  • ін.

Приклади того, що реально може змінитися в ЗС України

🔹 Єдина цифрова платформа управління боєм

  • інтеграція даних БПЛА, супутників, артилерії, РЕБ, інших систем.

  • автоматизоване цілевказання;

  • аналітика в реальному часі.

🔹 Системна дронна війна

  • швидке масштабування виробництва;

  • швидка адаптація під фронтові потреби;

  • скорочення часу від ідеї до застосування.

🔹 Цифрова логістика

  • багатовимірний облік озброєння;

  • багатовимірний контроль постачань і витрат;

  • мінімізація корупційних ризиків.

🔹 Управлінська реформа

  • менше звітів — більше результатів;

  • автоматизація процесів;

  • орієнтація на ефективність, а не формальність.


Ризики неминучі

Опір був і є:

  • з боку старої і нової бюрократії;

  • з боку ворожих агентів впливу;
  • з боку тих, хто боїться прозорості;

  • з боку системи, що десятиліттями ігнорувала наукові рекомендації.

Але війна не залишає альтернатив.


Висновок

Те, що у 2006–2011 роках обговорювалося в ході R&D у наукових центрах із замовниками воєнно-наукової продукції, у публікаціях, у дослідних реалізаціях насамперед у ГУР МО України, сьогодні стає державною політикою.

Мереже-центричні бойові дії (Network-Centric Warfare) — це не майбутнє. Це вимога сьогодення.

І якщо Міністерство оборони справді переходить від декларацій до реалізації — це один із найважливіших стратегічних шансів України у цій війні.