Спираючись на логіку розвитку систем C5ISR.UxS (див. довідку в кінці статті) можна стверджувати, що космічний ешелон є обов`язковою важливою і незамінною частиною підтримки рішень сучасної системи ведення бойових дій.
Оптимальним рішенням для України ймовірно є створення Космічних сил як окремого роду/виду військ безпосередньо у складі Збройних Сил України, а не як цивільної чи парамілітарної структури за їх межами.
Винесення Космічних сил за межі ЗСУ створить штучний міжвідомчий бар’єр саме там, де критично важлива мінімальна затримка проходження даних.
1. Архітектурна та оперативна сумісність (інтеграція в контур C5ISR.UxS)
-
Єдиний контур управління (Sensor-to-Shooter): Сучасна війна вимагає безшовної інтеграції космічних засобів (супутникова розвідка, зв’язок, PNT — Позиціонування, Навігація та Синхронізація часу) із безпілотними платформами (UxS) та засобами ураження. Якщо космічний компонент перебуває в структурі ЗСУ, він інтегрується в єдину бойову систему управління (наприклад, рівня «Дельта» та перспективних систем C6ISR) на правах штатного елемента, а не зовнішнього «постачальника послуг».
-
Швидкість прийняття рішень: В умовах РЕБ та протидії супутниковим системам оперативне перенацілювання угруповань або перерозподіл каналів зв’язку має відбуватися в реальному часі за рішенням військового командування (Генштабу / Ставки), без бюрократичних запитів до іншого відомства.
2. Кадровий потенціал та військове управління
-
Оперативна підпорядкованість та відповідальність: Військовослужбовці в зоні бойових дій або на пунктах управління супутниками/наземними станціями діють за законами та звичаями війни, мають статус комбатантів і підпорядковуються єдиній вертикалі військового командування.
-
Специфіка підготовки кадрів: Підготовка офіцерів моніторингу космічної обстановки, космічної розвідки (радіотехнічної розвідки, радіорозвідки, оптоелектронної розвідки, радіолокаційної розвідки, радіаційної розвідки), зв`язку (радіозвязку, оптичного (лазерного) звязку, ін.), навігації, космічного ешелону системи попередження про ракетно-космічний напад, протикосмічної оборони та операторів наземних комплексів космічних систем вимагає поєднання інженерної бази з глибоким розумінням загальновійськової тактики та тактичного і оперативного мистецтва, стратегії. В Україні цим займалися насамперед Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова та деякі інші військові й цивільні вищі навчальні заклади, які до російської війни всіляко намагалися знищити, або як мінімум знищити ці напрями підготовки і розсіяти відповідних вчених, педагогів, інженерів, офіцерів-випускників. На жаль, деякі недалекоглядні військові продовжують ці спроби і в теперішній час з Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова, зі спеціальностями внз міста Дніпра.
3. Взаємосумісність із партнерами (NATO Interoperability)
-
Провідні армії світу (зокрема США з їхніми US Space Force у структурі Міністерства оборони, а також космічні командування країн НАТО) будують військові космічні структури саме як складову збройних сил, що підпорядковується об’єднаному військовому командуванню. Це спрощує обмін розвідданими, спільне планування операцій та інтеграцію в колективні системи безпеки.
Порівняння підходів
| Критерій | У складі Збройних Сил України | Окрема структура за межами ЗСУ |
| Інтеграція в C6ISR.UxS | Пряма; космічний ешелон є штатним рівнем єдиної архітектури управління. | Опосередкована; потребує міжвідомчих протоколів обміну та узгодження. |
| Оперативність (Latency) | Мінімальна; прямі накази в межах однієї вертикалі командування. | Ймовірна значна затримка через погодження пріоритетів між відомствами. |
| Захист та стійкість (РЕБ/Кібер) | Єдині стандарти військової інформаційної гігієни, криптозахисту та живучості. | Ризик розсинхронізації стандартів безпеки та вразливість “інформаційних стиків”. |
| Ресурсна та наукова база | Пряме формування оборонного замовлення; тісна кооперація з ДКАУ та приватним сектором. | Ризик дублювання функцій Державного космічного агентства України (ДКАУ). |
Раціональна модель розгортання Космічних сил ЗС України
З огляду на обмеженість ресурсів у воєнний час, створення Космічних сил ЗС УКраїни доцільно проводити поетапно, уникаючи роздування штатів на старті.
Етап 1 (Командування / Окремий рід сил у ЗСУ): Об’єднання існуючих підрозділів космічної розвідки, супутникового зв’язку, навігаційного забезпечення, моніторингу космічної обстановки та інших під єдиним командуванням у структурі ЗСУ.
Етап 2 (Чіткий розподіл із цивільним сектором): ЗСУ формують вимоги та експлуатують орбітальні/наземні засоби подвійного та військового призначення, тоді як Державне космічне агентство України (ДКАУ) та приватні R&D-компанії залишаються технологічним і виробничим “тилом” (запуск, розробка платформ, наукові дослідження).
Етап 3 (Повноцінний вид ЗСУ): Масштабування до повноцінного виду Збройних Сил у міру нарощування власного орбітального угруповання, засобів космічної оборони (протидія ворожій розвідці з космосу) та розгортання повноцінної інфраструктури когнітивного управління.
ДОВІДКА
- Command (Командування). Прийняття рішень керівництвом та постановка завдань.
- Control (Управління). Координація дій підрозділів та засобів під час виконання операції.
- Communications (Зв’язок). Захищені канали передачі голосу й даних між штабами, технікою та бійцями.
- Computers (Комп’ютери / Обчислення). Апаратне та програмне забезпечення для обробки великих масивів інформації (включно з ШІ).
- Cyber (Кібербезпека). Захист військових мереж, систем зв’язку та програмного забезпечення від злому чи ворожої РЕБ.
- Intelligence, Surveillance, and Reconnaissance (Розвідка, спостереження та рекогносцировка). Збір, аналіз та передача розвідданих про противника й місцевість. [*]
- Літера «S» (System) підкреслює, що йдеться не лише про сам дрон, а про весь комплекс: наземну станцію керування, канали зв’язку, софт, корисне навантаження та операторів. [1]
Sensor-to-Shooter («від сенсора до стрілка») — це концепція та цикл ураження цілі, який починається з виявлення об’єкта сенсором і завершується застосуванням вогневого або іншого ураження. [1, 2]