Категорії
Загальне

Про російські ракети-носії «Союз-2.1» і їх останні запуски

Російські ракети-носії «Союз-2.1» — це сімейство триступеневих (або двоступеневих у легких версіях) ракет-носіїв середнього та легкого класів, призначених для виведення апаратів на навколоземні орбіти. Вони є результатом глибокої модернізації радянського ракетоносія «Союз-У». [1, 2, 3, 4]
Основні характеристики та різновиди
  • Клас: Середній (версії 2.1а, 2.1б) та легкий (версія 2.1в).

  • Виробник: Ракетно-космічний центр «Прогрес» (місто Самара, РФ).

  • Паливо: Рідкий кисень та гас (або нафтиль).

  • Стартова маса: Близько 306–313 тонн (для середнього класу).

  • Космодроми запуску: Байконур, Плесецьк, Східний, Куру (Французька Гвіана). [1, 2, 3, 4, 5]
Аналіз останнього запуску російської ракети-носія «Союз-2.1б», який відбувся 18 вересня 2026 року, вказує на посилення військово-стратегічного фокусу космічної програми РФ та серйозні логістичні виклики для її інфраструктури. [1]
Ось ключові особливості та контекст цієї місії:
1. Сувора секретність та військове призначення

  • Засекречене навантаження: Пуск здійснено Повітряно-космічними силами РФ із космодрому Плесецьк. Офіційно заявлено про виведення апарата «в інтересах Міністерства оборони» без уточнення його типу. Космічному об’єкту присвоєно серійне військове позначення супутників серії «Космос». [1, 2, 3, 4, 5]

  • Версії щодо місії: Аналітики виділяють два основні варіанти корисного навантаження:
      • Військова розвідка: Протягом 2026 року Росія активно виводила подібними ракетами апарати радіолокаційного та оптико-електронного спостереження Землі для коригування бойових дій (наприклад, пуски у лютому, квітні та серпні).
      • Аналог Starlink: Існує висока ймовірність, що ракета виводила чергову партію низькоорбітальних супутників зв’язку «Рассвет» від компанії Бюро 1440. Цю мережу Росія намагається розгорнути для забезпечення своїх військових швидкісним інтернетом у зоні бойових дій. [1, 2, 3, 4]

2. Технологічний контекст та “вузькі місця” виробництва

  • Удар по заводу-виробнику: Ракети сімейства «Союз-2» серійно збирають на Ракетно-космічному центрі «Прогрес» у Самарі. У ніч на 15 серпня 2026 року цей завод зазнав удару українськими крилатими ракетами FP-5 «Фламінго». Супутникові знімки зафіксували значні руйнування корпусу 106А, де монтували бортову електротехніку, системи управління та приладові відсіки для «Союз-2». [1]

  • Наслідки для темпів запусків: Попри успішний вересневий старт, пошкодження цеху фінальної збірки електроніки створює серйозне «вузьке місце» (bottleneck) для майбутніх місій. Росія змушена використовувати ракети, компоненти яких були зібрані ще до удару, проте подальший темп відтворення носіїв опинився під загрозою. [1]

3. Накладка графіків та технічні аномалії

Вересневий період виявився аномально інтенсивним для експлуатації цієї модифікації, що викрило технічні проблеми:

  • Лише за два дні до військового старту (16 вересня) інший «Союз-2.1б» запускали з Байконура з вантажним кораблем «Прогрес МС-35».

  • Цей цивільний пуск було затримано на тиждень через виявлені технічні неполадки у третій ступені ракети. Носій навіть довелося знімати з пускового майданчика та повертати в ангар для усунення дефектів. Це свідчить про погіршення контролю якості на тлі санкційного тиску на компоненти та поспіху оборонного замовлення. [1, 2, 3]

4. Вразливість космодромів

Космодром Плесецьк, з якого запустили останню ракету, перестав бути глибоким, безпечним тилом для РФ. Наприкінці серпня 2026 року влада регіону заявляла про спроби масованих атак безпілотників на об’єкти Архангельської області. Це змушує росіян проводити пускові кампанії у режимі підвищеної бойової готовності засобів ППО безпосередньо біля стартових столів. [1]

Висновок: Останній запуск «Союз-2.1б» відображає намагання Росії утримати паритет у космічній розвідці та зв’язку. Проте успішне виведення супутника супроводжується системним дефіцитом надійності, загрозою зриву графіків через руйнування виробничих потужностей у Самарі та необхідністю захищати самі космодроми від ударів. [1, 2, 3]

Додатково

ЦИТАТА. Космические войска России провели успешный пуск ракеты-носителя “Союз-2.1б” с военным спутником — Минобороны
(Источник:Агентство Синьхуа) 20/09/2026,08:48
Москва, 18 сентября /Синьхуа/ .

“Космические войска провели успешный пуск ракеты-носителя “Союз-2.1б” с космическим аппаратом в интересах Минобороны России”, — говорится в сообщении российского военного ведомства. Старт ракеты-носителя и выведение космического аппарата на расчетную орбиту прошли в штатном режиме. “В расчетное время космический аппарат выведен на целевую орбиту и принят на управление наземными средствами космических войск Воздушно-космических сил. С космическим аппаратом установлена и поддерживается устойчивая телеметрическая связь, его бортовые системы функционируют в штатном режиме”, — указали в ведомстве. 16 сентября ракета-носитель “Союз-2.1б” с грузовым кораблем “Прогресс МС-35” отправилась к Международной космической станции. На борту корабля находятся топливо, вода, продукты, научное оборудование, техника и прочие полезные грузы для космонавтов.

ВИСНОВОК. На жаль, Україна вимушена враховувати певну залежність міжнародної західної спільноти на чолі з США від російських космічних засобів.

facebookShare on Facebook
TwitterPost on X
FollowFollow us
PinterestSave

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *