8 червня,Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак провів прес-конференцію, за результатами роботи у штаб-квартирі НАТО в м. Брюссель в рамках засідань Північноатлантичної ради з країнами-контрибуторами місії НАТО «Рішуча підтримка» на рівні Міністрів оборони.
Міністр оборони України Степан Полторак зазначив, що робота була надзвичайно ефективною та результативною. “Це була робота у новій будівлі Альянсу над новими перспективами для України”. В першу чергу розглядалися питання Євроатлантичної інтеграції України на засадах політики НАТО щодо відкритих дверей, в тому числі і для України, нові домовленості щодо нарощення підтримки нашій державі для відбиття агресії Російської Федерації та проведення широкомасштабних реформ в Україні практично по всім напрямкам.
Під час зустрічі Полторак поінформував Столтенберга про особливості воєнно-політичної обстановки в Україні, а також розповів про реформи в українському оборонному відомстві. Майбутнє української держави нерозривно пов’язане з членством у системі колективної безпеки й оборони альянсу. Попри складну ситуацію на сході України, внесок українців в операції альянсу буде збережено й нарощено.
Більш детальна інформація про візит Міністра оборони України до штаб-квартири НАТО читайте у публікаціях на сайті МО України:
Коментар Воєнної партії України до відносин НАТО-Україна
Чим швидше приймуть Україну до оборонного союзу НАТО, тим швидше стане краще для всіх.
Адже війна РФ проти України у високотехнологічному 21-му віці є самовбивчою для обох держав з величезними негативними наслідками для всіх оточуючих. Українці ніколи не змиряться з російською агресією проти них, з брехливою російською пропагандою для розколу українського суспільства і обману світової громадськості, з російськими військовими злочинами в Україні.
НАТО – це 29 нормальних країн з населенням більше ніж 915 млн. людей. З Україною, НАТО – це >950 мільйонів людей. Очевидно, НАТО з Україною у своєму складі зупинить війну. Тим більше, що нинішня РФ – це бувша РСФСР з населенням ~140 мільйонів людей, а в бувших 14-ти країнах СРСР живе ~150 мільйонів людей. Не можна у 21-му віці дозволяти Кремлю вести війни і перерозподіляти державні території у Європі усупереч світовому праву.
Окремої уваги заслуговує загроза агресії зі сторони Білорусі. Нинішня Білорусь для поглядів Кремля радянського періоду – це невелика слухняна держава-сателіт з населенням 9,5 млн. людей, яка є незамінним плацдармом для швидкого військового удару по ЄС через Білорусь і Польщу, додатково по Україні через Білорусь, додатково по Литві і Латвії через Білорусь. Саме тому Кремль більше 25-ти років утримує Лукашенко керівником Білорусі і накопичив там значну кількість важкого озброєння, яке залишає там після спільних військових навчань. Очевидно, що у разі принципово неприйнятного для Кремля непослуху зі сторони Лукашенка, він може бути швидко відсторонений від влади “кремлівськими методами”: “смертельна хвороба”, “авіакатастрофа”, “автомобільна катастрофа”, “убивство террористом-опозиціонером”, захоплення й убивство спецназом як в Афганістані, ін.
Крім цього, стає все більш очевидним, що головним джерелом агресії за спиною московського Кремля є китайське керівництво, яке повинне припинити завуальовану підтримку гібридної війни Путіна проти України і західного світу, припинити використання РФ як своєї маріонетки для ведення гібридних воєн. Так, Постійний представник КНР в ООН (призначений на посаду у 2014 році, після початку гібридних воєнних операцій РФ проти України недавно оголосив нахабну інсинуацію, що немов би то українська армія почала війну на Донбасі, а не гібридні Сили спеціальних операцій РФ, про які він навіть не згадав.
Китайцям не варто “ОДНІЄЮ РУКОЮ” – приймати у себе і копіювати західні hi-tech технології, постачати створені за їх допомогою величезні обсяги своїх товарів на ринки Америки-Європи й інших регіонів планети, розвивати життєво необхідний Китаю “Один пояс – один шлях”, а “ДРУГОЮ РУКОЮ”- штовхати РФ на війну проти України, а по суті проти Євросоюзу і Америки.
З урахуванням фінансового захоплення китайськими інвесторами багатьох компаній в РФ і Евросоюзі, швидкісна залізниця з КНР до ЄС через РФ-Білорусь в перспективі може бути використана “новим Чингісханом” для швидкого перекидання китайської армії (НОАК) для захисту китайських інвестицій в РФ, Білорусі, Польщі і далі в Євросоюзі. На відміну від Європи, в КНР добре запам`ятали досвід Південно-Маньчжурської залізниці (потяги по китайській території рухалися зі швидкістю 130 км/год у 1930 роках) і Китайсько-Східної залізниці (КВЖД), яка усупереч китайським інтересам була у російському користуванні до 1952 року. Чи хоче КНР у 21-му столітті у Європі повторити у розширеній формі досвід із залізницями інших країн в КНР у першій половині 20-го століття?
Очевидно, що не варто у 21-му столітті намагатися повторювати досвід “монголо-татарської орди” часів Чингісхана, не дивлячись на те, що в КНР більше ніж 1,2 мільярди китайців – це китайці національності хан (han – англ., хань – рос.).
Очевидно, що членство України в НАТО відіб`є бажання різних авантюристів розпалити війну на території Європи у 21-му столітті, різко підвищить рівень безпеки в Європі, покращить умови для співпроцвітання величезної кількості країн. Це дуже вигідно всім і практично не буде мати перехідного погіршення у разі підготовлених і рішучих дій зі сторони НАТО й України.
Один коментар до “Україна і НАТО – зустрічі Міністра оборони України і коментар до них”
Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак під час прес-конференції за результатами роботи у Штаб-квартирі НАТО зазначив наступне щодо відносин з Угорщиною.
“Щойно я завершив зустріч з Міністром оборони Угорщини. Ми розглянули питання, пов’язані з військовою співпрацею між оборонними відомствами України та Угорщини. Домовились про те, що ми маємо всі шанси значно покращити нашу співпрацю. У нас є напрямки, по яким ми вже працюємо, починаючи від підготовки особового складу і завершуючи питаннями, пов’язаними з кібербезпекою. Угорщина надає нам дорадчу допомогу в питаннях медичної реформи, але я думаю, що у нас є можливості, враховуючи, що ми — дві країни, які є сусідами, значно розширити цю співпрацю. Про що ми домовились щойно з Міністром оборони Угорщини”.