Міністерство фінансів України, 14 жовтня 2022 року опублікувало новину: керуючі країни-члени Групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду обрали Міністра фінансів України Сергія Марченка Головою Ради керуючих Світового банку та МВФ на 2023 рік. Таке рішення було ухвалено одностайно всіма країнами-членами організацій.
Сергій Марченко також головуватиме на Щорічних зустрічах МВФ та Світового банку у 2023 році.
“Таке рішення було ухвалено одностайно всіма керуючими країнами-членами Групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Це сталося вперше за 30 років членства України в СБ та МВФ. За цей довгий час ми сформували надійні та прозорі партнерські відносини. І я щиро вдячний нашим друзям та партнерам за довіру. Це велика честь представляти Україну на міжнародній фінансовій арені. Новий статус дозволить збільшити ефективність співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, та країнами членами Світового Банку та МВФ”, — прокоментував Сергій Марченко.
Щороку Банк і Фонд обирають Голову Ради керуючих на основі регіональної ротації. У 2023 році головування перейде до країн-членів Європи та Центральної Азії.
Серед основних обов’язків: головування на пленарному засіданні Щорічних зборів за участі міністрів фінансів, голів центробанків країн-членів МВФ та Світового банку, а також керівництва МВФ і Світового Банку.
Водночас Голова Ради Керуючих протягом року очолює Спільний комітет з питань винагороди виконавчих директорів та їх заступників (Joint Committee on Remuneration of Executive Directors and their Alternates), Спільний процедурний комітет (Joint Procedures Committee) та Процедурний комітет Агентства з багатостороннього гарантування інвестицій (Multilateral Investment Guarantee Agency Procedures Committee).
ДОВІДКА про Світовий Банк
Світови́й банк — кредитно-фінансова установа, заснована 1945 року, є однією з найбільших у світі, що надає допомогу з метою розвитку (у фінансовому 2002 році країнам-клієнтам позики на загальну суму $ 19,5 млрд.), в цей час здійснює свою діяльність більш ніж у 100 країнах, що розвиваються, надаючи фінансову й консультаційну допомогу з метою підвищення рівня життя і його поліпшення серед найбіднішого населення.
Світови́й банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв’язок з урядом і громадянським суспільством, сприяють більш глибокому розумінню проблем розвитку.
До Світового Банку Україна вступила в 1992 році (водночас із вступом до МВФ); вона є членом всіх його структур — МБРР, МФК, МАР і БАГІ. Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8 % всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР за рахунок зменшення частки МВФ.
За цільовим призначенням кредити МБРР поділяються на 4 групи: інституційні; реабілітаційні; на розвиток певної галузі економіки; на структурну перебудову галузей економіки.
Інституційні кредити спрямовані на реформи та розвиток державного управляння фінансами, економікою. Реабілітаційна позика має інвестиційний характер. Кошти, що надходять від Світового Банку, на відміну від коштів МВФ, використовуються більш різноманітно. Вони спрямовані не тільки на погашення дефіциту бюджету й платіжного балансу, але й на реалізацію довгострокових інвестиційних проєктів, підтримку українських підприємств, страхування імпорту.
Позики Світового Банку для України вигідніші, ніж позики з інших джерел, оскільки умови надання ним кредиту сприятливіші. За класифікацією СБ Україна належить до III категорії країн (рівень доходів нижче середнього), тому термін погашення кредитів продовжується до 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою і становлять близько 6,5 % річних.
За рахунок Світового Банку в Україні реалізується 16 проєктів на загальну суму 2895 млн доларів та 15 млн євро. Розподіл фінансування за окремими проєктами такий:
- реабілітаційна позика (500 млн дол.);
- інституційна позика (27 млн дол.);
- проєкт реабілітації гідроенергетики (114 млн дол.);
- проєкт із розробки насінництва (32 млн дол.);
- експериментальний проєкт у вугільній
- галузі (16 млн дол.);
проєкт розвитку підприємств (310 млн дол.); - проєкт структурної перебудови вугільної галузі (300 млн дол.);
- проєкт «Морський старт» (100 млн дол.);проєкт структурної перебудови сільського господарства (300 млн дол.);
- проєкт розвитку підприємств, II етап (300 млн дол.);
- проєкт розвитку експорту (60 млн дол. та 15 млн марок);
- проєкт розвитку ринку електроенергії (317 млн дол.);
- проєкт підтримки соціального захисту (2,6 млн дол);
- проєкт структурної перебудови фінансового сектора (300 млн дол);
- проєкт реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва (200 млн дол.);
- розвиток системи казначейства (16,4 млн дол.).
Проєкт реабілітаційної позики вже реалізовано. Вона була спрямована на фінансування дефіциту, дозволила здійснити заходи по макроекономічній стабілізації, створенню конкурентного середовища на ринку товарів та послуг.
Позики Світового Банку надаються у кілька траншів; кожний наступний надається при виконанні певних умов. Представником позичальника виступає Міністерство фінансів України.
У структурі позик СБ значне місце посідають позики на структурну перебудову й розвиток паливно-енергетичної галузі. Зокрема, 300 млн дол. виділяється на реструктуризацію вугільної промисловості. Проєкт передбачає закриття нерентабельних шахт та переобладнання перспективних. Кредит на цей проєкт виділяється двома траншами по 150 млн дол. кожний. Перший транш одержано наприкінці 1996 року, кошти другого — в 1999 році.
Проєкт реструктуризації сільського господарства передбачає запровадження ринкових відносин в агропромисловому комплексі, зокрема, впорядкування користування землею. Кредит на це, також двома траншами, вже одержано в 1996 і 1998 роках.
Кошти на розвиток підприємств надаються в два етапи. На першому етапі 310 млн доларів пішли на підтримку масової приватизації підприємств. Завдання другого етапу — реформування економіки України, що передбачає прискорення процесу приватизації, створення прозорого ринку цінних паперів, упровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку підприємств.
Позика на перебудову фінансового сектора передбачає забезпечення відповідності української банківської системи світовим стандартам та її зміцнення.
Затверджено ще два проєти вартістю по 200 млн дол., що будуть кредитуватись Світовим Банком: Проєкт реформування державного управління і Проєкт реформування державних ресурсів.
Але все ж таки пріоритетним напрямком співробітництва України зі Світовим Банком стає одержання коштів на інвестиційні проєкти, що надасть нашій країні відчутнішого імпульсу для розвитку економіки.
Критика Світового Банку
Діяльність Світового Банку протягом тривалого часу критикується різними неурядовими організаціями, науковцями, серед яких чільне місце займає нобелівський лауреат з економіки і колишній головний економіст Світового банку Джозеф Стігліц.
Зокрема Дж. Стігліц назвав помилковою економічну політику, розроблену МВФ, Світовим Банком та економістами в американському уряді. На його думку, якщо б цієї політики слідували самі США, значного економічного зростання не відбулося б. Він також вказав на те, що Росія слідувала рекомендаціям і зазнала падіння реальних доходів населення, а Китай не прийняв їх і переживає економічний підйом.
Аналіз розвитку світової економіки показує, що програми Світового Банку в тому вигляді, як він їх формулював, не забезпечували стійкого і справедливого розвитку економіки. У зв’язку з цим почав наростати тиск на Банк з боку різноманітних громадських організацій. Неурядові організації на національному та міжнародному рівні стали домагатися відкритого і демократичного розгляду рішень, альтернативних політиці Світового Банку.
У 2001 році Комісія Конгресу США провела оцінку результатів діяльності міжнародних фінансових організацій і прийшла до висновку, що 60 % проєктів Світового Банку завершилися невдало. Світовий Банк покликаний боротися з бідністю, але за останні п’ять років лише 1% кредитів отримали «бідні» держави. За цей час рівень бідності у світі дещо знизився, проте це не можна пояснюватись лише діяльністю Світового Банку. Успіхів досягли держави, які практично не отримували фінансової допомоги Світового Банку. У тих країнах, що отримали основні пакети допомоги, не тільки не було успіхів у боротьбі з бідністю, але ситуація в них навіть погіршилася.
Дослідницький інститут The Heritage Foundation проаналізував, який вплив справили на найбідніші країни кредити Світового Банку. За період з 1980 по 2003 роки його кредити та гранти отримали 105 «бідних» держав. В результаті, в 39-ти країнах валовий внутрішній продукт зменшився, в 17-ти — зростання ВВП було мінімальним (від нуля до 1%), в 33-х — помірним (1-4%). Лише 12 одержувачів допомоги змогли істотно збільшити темпи економічного розвитку. Ще критична ситуація склалася в Африці. Тут гроші Світового Банку отримали 48 держав, лише три з них успішно розвивалися, у 23-х був відзначений економічний спад.
Висновки Воєнної партії
Той факт, що міністр фінансів України вперше очолив Раду керівників Світового банку і МВФ є свідчення високого рівня довіри фінансистів всіх країн до України, до рівня підготовки її фінансистів і розумінням того, що Україна і українці грають важливу роль у сучасній геополітиці і геоекономіці, у забезпеченні глобального миру на планеті.
Українці за допомогою партнерів виправдають надану довіру.
