Безпека має бути не одним із напрямів після економіки, а фундаментом, на якому будуються транспорт, енергетика, торгівля та європейська інтеграція. Особливо це важливо зараз: у 2026 році вже сформувалися конкретні передумови для такого підходу — стратегічне партнерство України та Румунії, 10-річна угода України з Болгарією про безпекове співробітництво, розвиток «Одеського трикутника», регіональна кіберспівпраця та посилення безпеки Чорного моря.

Україна тривалий час не повною мірою використовувала потенціал співпраці з Молдовою, Румунією, Болгарією та Грецією. Однією з причин залишалися історичні та геополітичні стереотипи, значною мірою сформовані російською імперською та радянською політикою. Сьогодні ці стереотипи необхідно остаточно подолати.

Російська агресія продемонструвала принципово нову реальність: безпека України, Молдови, Румунії, Болгарії та всього Чорноморського регіону є взаємопов’язаною. Порушення повітряного простору Румунії, атаки на українські порти, загрози судноплавству, морські міни, кібератаки, дезінформація та спроби дестабілізації Молдови вже не можна розглядати як окремі національні проблеми. Наприклад, у серпні 2026 року Румунія вкотре була змушена реагувати на безпілотник, який увійшов у її повітряний простір з боку Молдови.

Тому взаємодію Україна — Молдова — Румунія — Болгарія — Греція доцільно трансформувати з формату добросусідства та окремих двосторонніх проєктів у стратегічний безпековий, інфраструктурний та економічний кластер Південно-Східної Європи у складі існуючих держав та ЄС і НАТО.

1. Безпека — основа нового регіонального партнерства

Головною зміною має стати перехід від моделі:

«економічна співпраця → розвиток → безпека»

до моделі:

«безпека → стійкість → інфраструктура → економічний розвиток → європейська інтеграція».

Російська війна показала, що транспортні коридори, порти, енергетика, цифрові мережі, телекомунікації та промисловість є одночасно економічними активами і об’єктами стратегічної безпеки.

Саме тому майбутній кластер має передбачати не тільки економічне співробітництво, а й:

• спільний моніторинг безпекових загроз;
• обмін розвідувальною інформацією в межах законодавства держав;
• протидію російським гібридним операціям;
• кіберзахист;
• захист критичної інфраструктури;
• протидію дезінформації та FIMI;
• координацію захисту морських і сухопутних транспортних коридорів;
• спільне реагування на надзвичайні ситуації;
• розвиток оборонно-промислової кооперації.

Україна, Румунія та Молдова вже започаткували практичну співпрацю у сфері кібербезпеки, включаючи обмін інформацією про кіберзагрози, розвиток AI-рішень та захист критичної інфраструктури.

2. Чорне море — спільний простір безпеки

Особливе значення має формування єдиного підходу до безпеки Чорного моря.

Для України, Румунії, Болгарії та Греції Чорне море є не просто акваторією, а:

транспортним коридором + енергетичним простором + продовольчим маршрутом + військово-стратегічним середовищем.

Тому необхідно розвивати:

• морську ситуаційну обізнаність;
• обмін даними про загрози судноплавству;
• протимінну діяльність;
• захист портів;
• захист підводних кабелів та енергетичної інфраструктури;
• захист морських терміналів;
• координацію берегової охорони та інших відповідних служб;
• спільні навчання з реагування на морські надзвичайні ситуації.

У цьому напрямі вже існує важлива основа: Туреччина, Румунія та Болгарія розширюють спільну протимінну ініціативу в Чорному морі, включаючи захист критичної інфраструктури. Дуже важливим тут є не допустити конфліктів минулих століть, адже у рамках Євросоюзу забезпечується можливість вільного пересування і роботи.

Україна розвиває власні спроможності морської безпеки та протимінної боротьби. У 2026 році ЄС підтримав створення в Одесі Joint Maritime Security Centre, покликаного посилити координацію українських структур та інтеграцію України до європейських механізмів морської безпеки.

Отже, перспективним є формування регіональної мережі морської безпеки Чорного моря, яка об’єднувала б Україну, Румунію, Болгарію, Молдову та, у відповідних форматах, Грецію і Туреччину.

3. «Одеський трикутник» як ядро регіональної безпеки

Особливе місце може посісти «Одеський трикутник» — Україна — Молдова — Румунія за участю сусідніх країн.

Його не варто обмежувати дипломатичними консультаціями. Він може стати операційним ядром нового регіонального кластера.

Пріоритети:

Безпека
→ гібридні загрози
→ кібербезпека
→ захист критичної інфраструктури
→ прикордонна безпека
→ протидія дезінформації
→ безпека Дунаю та Чорного моря.

Енергетика
→ електроенергетичні інтерконектори
→ газові маршрути
→ резервні джерела енергії
→ LNG
→ відновлювана енергетика.

Логістика
→ Дунай
→ залізниця
→ автомобільні переходи
→ порти
→ мультимодальні транспортні вузли.

У лютому 2026 року міністри закордонних справ України, Молдови та Румунії прямо визначили «Одеський трикутник» як важливий елемент регіональної безпеки та обговорювали спільну протидію дезінформації, гібридним і кіберзагрозам.

4. Україна — Румунія: стратегічна вісь

Україна та Румунія мають особливе значення для формування цього кластера.

У березні 2026 року сторони підписали документи про стратегічне партнерство, енергетичне співробітництво та спільне виробництво озброєнь. Стратегічне партнерство охоплює оборону і безпеку, європейську інтеграцію, регіональну співпрацю, транспорт, інфраструктуру та торгівлю.

Тому українсько-румунські відносини можуть стати однією з головних північних опор регіонального кластера.

Особливо перспективними є:

• спільне виробництво оборонної продукції;
• безпілотні системи;
• боєприпаси;
• ремонт і технічне обслуговування;
• кібербезпека;
• захист Дунаю;
• розвиток портів;
• залізничні коридори;
• енергетичні інтерконектори.

5. Україна — Болгарія: військово-промислова та чорноморська взаємодія

Новою основою українсько-болгарських відносин стала підписана у березні 2026 року десятирічна Угода про співробітництво у сфері безпеки.

Документ передбачає військову допомогу, оборонно-промислову співпрацю, спільне виробництво дронів і боєприпасів, навчання, співробітництво у сфері розвідки та безпеки, протидію гібридним загрозам і зміцнення безпеки Чорного моря.

Це створює можливість перетворити Болгарію з переважно транспортного та економічного партнера України на одного з важливих партнерів у сфері оборонно-промислової та морської безпеки. Це дуже вигідно як Болгарії так і Україні, адже наші дві країни ніколи не мали претензій одна до одної, а всі протиріччя інспіровані московською державою.

6. Греція — південна опора кластера

Греція може виконувати роль південної логістичної, енергетичної та морської опори.

Її значення полягає, для прикладу, у можливості поєднати чорноморські маршрути з:

• портовою інфраструктурою Східного Середземномор’я;
• LNG-терміналами;
• енергетичними коридорами;
• європейськими транспортними мережами;
• морською логістикою;
• системами цивільного та морського захисту.

Таким чином може формуватися умовна вісь:

Греція → Болгарія → Румунія → Молдова → Україна

як частина ширшої європейської мережі безпеки, енергетики та транспортної сполученості.

7. Енергетична безпека як елемент оборони

Енергетичну систему регіону необхідно розглядати вже не тільки як економічну сферу.

Енергетична незалежність = національна безпека.

Пріоритети:

• подальша інтеграція енергосистем;
• розвиток ENTSO-E;
• міждержавні електричні інтерконектори;
• використання українських підземних газових сховищ;
• диверсифікація постачання газу;
• LNG;
• розвиток Вертикального газового коридору;
• захист енергетичної інфраструктури;
• спільні резерви та механізми кризового реагування.

Україна і Румунія вже працюють над новими лініями електропередачі та поглибленням енергетичної інтеграції.

8. Дунай — стратегічний безпеково-економічний коридор

Дунай необхідно розглядати не лише як торговельний маршрут, а як стратегічну артерію Південно-Східної Європи.

Його вузлами можуть стати:

Україна: Рені — Ізмаїл — Кілія
↓
Молдова: Джурджулешти
↓
Румунія: Галац — Бреїла — Констанца
↓
Болгарія: Русе — Варна
↓
Греція: південні морські та енергетичні маршрути.

Безпека цього коридору має включати захист портів, мостів, залізниць, енергетичних об’єктів, систем зв’язку та судноплавства.

Тут буде корисним Формат Quad (Чотиристоронній діалог з питань безпеки, Quadrilateral Security Dialogue) — це неофіційний стратегічний альянс у галузі безпеки та економіки, до якого входять чотири держави: США, Японія, Індія та Австралія. ЄС уже розглядає Україну, Румунію та Молдову як єдиний практичний формат Quad у рамках Solidarity Lanes; у липні 2026 року сторони окремо обговорювали безпеку цивільного судноплавства та портової інфраструктури в Чорному морі й на Дунаї.

Довідково: шляхи солідарності ЄС-Україна (Solidarity Lanes) — це альтернативні логістичні маршрути через залізниці, дороги та внутрішні водні шляхи, започатковані Європейською комісією у травні 2022 року. Вони дозволили Україні експортувати майже 226 мільйонів тонн товарів та імпортувати близько 108 мільйонів тонн необхідної продукції, ставши життєво важливим рятівним колом для економіки. Див.  [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes]

9. Кібербезпека та протидія гібридній агресії

Окремим напрямом має стати регіональний кібербезпековий простір.

Доцільно створити механізми:

моніторинг → виявлення → обмін інформацією → спільне реагування → відновлення.

Це особливо важливо для:

• енергетики;
• банківської системи;
• транспорту;
• портів;
• телекомунікацій;
• державних реєстрів;
• військової інфраструктури;
• систем управління критичною інфраструктурою.

Українсько-румунсько-молдовська ініціатива щодо кіберальянсу може стати основою для розширення такого механізму на інші держави регіону.

10. Оборонно-промисловий кластер

Найбільш перспективним довгостроковим напрямом може стати формування транскордонного оборонно-промислового кластера.

Україна має:

• бойовий досвід;
• технологічні компетенції;
• потужний сектор БПЛА та морських і інших дронів;
• ракетні та безпілотні технології;
• досвід протидії сучасній війні;
• значний потенціал виробництва.

Румунія, Болгарія та Греція мають доступ до ринку ЄС і НАТО, зручний доступ до африканського континенту, виробничі потужності, фінансові інструменти та європейські механізми оборонного співробітництва.

Тому перспективною є модель:

українські технології + європейський капітал + спільне виробництво + європейський ринок.

---

11. Нова архітектура регіонального кластера

Можливо окремо сформулювати концепцію:

Black Sea–Danube Security & Economic Cluster

або українською:

Чорноморсько-Дунайський безпеково-економічний кластер

Його структура:

Україна
→ військові технології, оборонна промисловість, порти, Дунай, агроекспорт, IT

Молдова
→ транзит, енергетика, прикордонна безпека, європейська інтеграція

Румунія
→ НАТО, ЄС, Чорне море, Констанца, енергетика, транспорт

Болгарія
→ Чорне море, порти Варна/Бургас, оборонна промисловість, транспорт

Греція
→ Східне Середземномор’я, LNG, морська логістика, енергетика

Разом:

БЕЗПЕКА + ОБОРОНА + ЕНЕРГЕТИКА + ТРАНСПОРТ + ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ + ТОРГІВЛЯ + ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ.

12. Що принципово змінюється

Таким чином, йдеться вже не просто про:

«розвиток відносин України з сусідніми державами».

Йдеться про формування нового геополітичного та геоекономічного простору Південно-Східної Європи, в якому Україна перестає бути периферією і логічно стає одним із ключових елементів європейської безпеки.

ЄС у своїй Чорноморській стратегії визначає три взаємопов’язані компоненти:

1) безпека і стійкість

2) сталий розвиток

3) взаємопов’язаність, включаючи морську безпеку, connectivity та Blue Economy. Див. також: Blue economy : ocean connectivity requires a multi-sectoral approach

Сучасне посилення східного флангу НАТО показує, що безпекове середовище від Балтійського до Чорного моря дедалі більше розглядається як єдиний стратегічний простір.

Отже, КЛЮЧОВА ЛОГІЧНА ФОРМУЛА може виглядати так:

 Україна — Молдова — Румунія — Болгарія — Греція

↓

Чорноморсько-Дунайський простір

↓

спільна безпека

+

оборона та ОПК

+

кібербезпека

+

енергетична незалежність

+

Дунайсько-Чорноморська логістика

+

захист критичної інфраструктури

+

торгівля та відбудова України

+

інтеграція до ЄС та європейської системи безпеки.