Категорії
Загальне

Про відставку і призначення Головнокомандувача ЗС України (Залужний і Сирський)

Воєнна партія України - у соцмережі
Pin Share

Головнокомандувач Збройних Сил України — це генерал, який здійснює безпосереднє військове керівництво збройними силами, контроль стану їх забезпечення озброєнням, військовою технікою й  іншими ресурсами, звітується перед президентом України (Верховним Головнокомандувачем ЗС України) і міністром оборони про досягнення військово-стратегічних цілей у сфері оборони, ін.

8 лютого стало відомо, що генерал-лейтенант Валерій Залужний залишив посаду головнокомандувача ЗСУ. Очікувано для всіх, на посаду головнокомандувача ЗСУ президент Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського, який очолював Сухопутні війська ЗС України. Раніше, під час призначення 27.07.2021  року генерала Залужного на посаду головнокомандувача ЗС України, генерал Сирський був його начальником. Олександр Сирський (58 років) на 10 років старший за Валерія Залужного (48 років).

Зеленський назвав генерал-полковника Сирського “найбільш досвідченим українським командувачем”. “Він має успішний досвід захисту – провів Київську оборонну операцію. Він має також і успішний досвід наступу – Харківської визвольної операції”, – представив президент Сирського.

Американський генерал і колишній командувач сил США в Європі Бен Годжес вважає, що новопризначений головнокомандувач генерал-полковник Олександр Сирський стане “неприємним сюрпризом” для російської армії на полі бою. Відповідне відео опублікував Генеральний штаб Збройних Сил України.

Президент Володимир Зеленський зустрівся із генералом-лейтенантом Залужним, подякував за службу та запропонував йому «і надалі бути в команді».  Раніше президент України Володимир Зеленський нагородив звільненого головнокомандувача званням Героя України «за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові».

Генерал Залужний прокоментував нагородження званням Героя України. Він наголосив: «Для мене велика честь отримати звання Героя України. Честь і відповідальність. Які я відчуваю перед кожним захисником і захисницею України, попри те, що зараз не обіймаю посад. Це ваша нагорода, бо саме ви — справжні Герої!». Він додав, що з «відданістю і вдячністю служить і служитиме» українському народові. Валерій Залужний заявив, що «завдання 2022 року відрізняються від завдань 2024 року, тому всі повинні змінитись та адаптуватись до нових реалій, щоб перемогти теж разом».

Також заслужену зірку Героя України отримав начальник ГУР МО України генерал Кирило Буданов.

ДОВІДКА ПРО ГЕНЕРАЛ-ПОЛКОВНИКА СИРСЬКОГО ОЛЕКСАНДРА СТАНІСЛАВОВИЧА.

Народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Кіржацького району Владимирської області (РРФСР, СРСР). В 1970-х батька Сирського, професійного військового, перевели служити в УРСР (СРСР) і разом зі всією сім’єю переїхав й Олександр. Шкільне навчання закінчував у місті Харкові.

У 1986 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. Розпочав службу з посади командира мотострілецького взводу мотострілецького полку дивізії у м. Лубни Полтавської області. У 1993-1995 роках — командир мотострілецького батальйону у полку дивізії Національної гвардії України. Згодом командир полку цієї ж дивізії (базувалися на території Чугуївської міськради Харківської області). У 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ (оперативно-тактичний рівень). У 2000-2002 роках — начальник штабу, перший заступник командира механізованої дивізії 8-го армійського корпусу. У 2002 році призначений командиром механізованої бригади, утвореної у тому ж році в результаті скорочення  механізованої дивізії. У 2005 році закінчив Національну академію оборони України (оперативно-­стратегічний рівень) із золотою медаллю. Дослужився до звання генерал-майора. Станом на 2013 рік був першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, був долучений до тодішніх процесів співпраці з НАТО. У листопаді 2013 року Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.

Сирський О.В. під час російської війни проти України

З початком бойових дій Донецькій і Луганській областях України був начальником штабу АТО. Зокрема, був одним з головних командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року, разом з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком виїжджали до самого міста. Був причетний до керування боями у Вуглегірську, селі Рідкодуб та невдалої спроби відбити Логвинове. Він же координував вихід українських військових з Дебальцева. Під його управлінням здійснювалися підриви можливих шляхів переходу через річку Карапульку. Однак керівник сектора, за словами генерала, не дав провести всі підриви, через що переправи були захоплені супротивником. Саме сформована Сирським група «Барс» прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого.

2016 року він очолював Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координує оперативні дії різних українських силовиків на Донбасі. З 2017 року був командиром всієї Антитерористичної операції (АТО) на Сході України, яку згодом замінила Операція об’єднаних сил (ООС). 6 травня 2019 року призначений командувачем Об’єднаного оперативного штабу ЗС України, на цій посаді його замінив Володимир Кравченко. 5 серпня 2019 року призначений командувачем Сухопутних військ Збройних сил України. 23 серпня 2020 року отримав звання генерал-полковника.

Сирський О.В. під час повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну.

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022) та Битва за Київ (2022)
З початком російського вторгнення в Україну — командувач оборони Києва. Навколо Києва звів два кільця оборони та призначив командувачів секторів оборони з повноваженнями прийняття тактичних рішень. У лютому-березні 2022 року, аби перешкодити просуванню окупаційних військ до Києва, за рішенням Сирського зруйновано мостові переходи в Київській області.  Внаслідок цих дій стрімкий російський наступ на Київ провалився. Після відбиття нападу на Київ і Слобожанщину російської орди, 5 квітня 2022 року отримав найвищу державну відзнаку Героя України.Докладніше: Слобожанський контрнаступ Збройних сил України (2022)
Влітку 2022 року був одним із командувачів контрнаступом ЗСУ на Харківщині, в результаті якого окупаційні сили спочатку були відкинуті від Харкова на відносно безпечну відстань, що перевищує дальність артилерійського вогню, після цього Сили оборони рушили далі на Балаклію – Ізюм – Святогірськ – Лиман – Кремінну. Докладніше: Битва за Бахмут
У 2022—2023 рр. — командувач ОСУВ «Хортиця». Восени 2022 – навесні 2023 керував обороною Соледару та Бахмута.

Сім’я. Дружина — Тамара Іванівна Харченко. Сини Антон та Олександр. Брат — Олег Сирський, громадянин РФ.

Див. додатково детальну статтю: “Математик війни”. Хто такий новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Джерело: BBC NEWS Україна.

Висновки

  1. Ротація у керівництві ЗС України є логічною ротацією керівного складу ЗС України, адже навіть бійці у окопах, “на нулі” мають право на ротацію, право на відпочинок. Також всі допускають помилки – і люди, і роботи-програми. Не українці почали цю ідіотську війну, яка є логічних продовженням явно помітних московських російських війн проти Молдови (), проти Грузії, проти Чечні, проти Сирійського народу.
  2. Публікації про опитування в ЗСУ щодо нового Головнокомандувача є брехливими і некомпетентними, адже ці опитування може провести тільки Головнокомандувач, офіційно, проте офіційно це не можливо під час війни. У теперішній час безпекові органи України повинні активувати роботу з виявлення російських інформаційних  диверсантів, адже російські інфодиверсанти в Україні не мають права мовчати під час ротації керівництва в Україні, повинні активно негативно впливати на українців.
  3. Росія ніколи не зможе перемогти нинішню Україну, тому що її справедливу війну за повернення своєї землі прямо підтримує коаліція передових держав світу чисельністю до 1 мільярда людей (США, Сполучене королівство, Євросоюз, Австралія, Японія, інші держави).
  4. Росія ніколи не зможе офіційно захопити державу Україну, як це каже ідіот Медведєв, тому що більше ніж 5 мільйонів біженців з України втікли від російської війни у Євросоюз, значна частина українських військових готувалася чи готується і буде готуватися в країнах ЄС і в НАТО, ін.
  5. Жодна нормальна людина не емігрувала в РФ, а “білянормальні” біженці з “партії регіонів” та інші гірко жалкують (явно чи неявно) про своє знаходження у московській (російській) “тюрмі народів”.   Як завжди у своїй історії, московське російське керівництво втягнуло у своє “багно” і “глухий кут” мільйони людей на підконтрольних територіях. Особливо злочинним є вивезення окупантами у Росію дітей з України.

 

Додатково

Воєнна партія України - у соцмережі
Pin Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримайте нас поширенням запису!