Безпека має бути не одним із напрямів після економіки, а фундаментом, на якому будуються транспорт, енергетика, торгівля та європейська інтеграція. У 2026 році вже сформувалися конкретні передумови для такого підходу — стратегічне партнерство України та Румунії, 10-річна угода України з Болгарією про безпекове співробітництво, розвиток «Одеського трикутника», регіональна кіберспівпраця та посилення безпеки Чорного моря. Показали свою повну непридатність антилогічні московські стереотипи які більше століття створювали російський кластер держав.

Україна тривалий час не повною мірою використовувала потенціал співпраці з Молдовою, Румунією, Болгарією та Грецією. Однією з причин залишалися історичні та геополітичні стереотипи, значною мірою сформовані російською імперською та радянською політикою. Сьогодні ці стереотипи необхідно остаточно подолати.

Російська агресія продемонструвала принципово нову реальність: безпека України, Молдови, Румунії, Болгарії та всього Чорноморського регіону є взаємопов’язаною. Порушення повітряного простору Румунії, атаки на українські порти, загрози судноплавству, морські міни, кібератаки, дезінформація та спроби дестабілізації Молдови вже не можна розглядати як окремі національні проблеми. Наприклад, у серпні 2026 року Румунія вкотре була змушена реагувати на безпілотник, який увійшов у її повітряний простір з боку Молдови.

Тому взаємодію Україна — Молдова — Румунія — Болгарія — Греція доцільно трансформувати з формату добросусідства та окремих двосторонніх проєктів у стратегічний безпековий, інфраструктурний та економічний кластер Південно-Східної Європи у складі існуючих держав та ЄС і НАТО.

1. Безпека — основа нового регіонального партнерства

Головною зміною має стати перехід від моделі:

«економічна співпраця → розвиток → безпека»

до моделі:

«безпека → стійкість → інфраструктура → економічний розвиток → європейська інтеграція».

Російська війна показала, що транспортні коридори, порти, енергетика, цифрові мережі, телекомунікації та промисловість є одночасно економічними активами і об’єктами стратегічної безпеки.

Саме тому майбутній кластер має передбачати не тільки економічне співробітництво, а й:

• спільний моніторинг безпекових загроз;
• обмін розвідувальною інформацією в межах законодавства держав;
• протидію російським гібридним операціям;
• кіберзахист;
• захист критичної інфраструктури;
• протидію дезінформації та FIMI;
• координацію захисту морських і сухопутних транспортних коридорів;
• спільне реагування на надзвичайні ситуації;
• розвиток оборонно-промислової кооперації.

Україна, Румунія та Молдова вже започаткували практичну співпрацю у сфері кібербезпеки, включаючи обмін інформацією про кіберзагрози, розвиток AI-рішень та захист критичної інфраструктури.

2. Чорне море — спільний простір безпеки

Особливе значення має формування єдиного підходу до безпеки Чорного моря.

Для України, Румунії, Болгарії та Греції Чорне море є не просто акваторією, а:

транспортним коридором + енергетичним простором + продовольчим маршрутом + військово-стратегічним середовищем.

Тому необхідно розвивати:

• морську ситуаційну обізнаність;
• обмін даними про загрози судноплавству;
• протимінну діяльність;
• захист портів;
• захист підводних кабелів та енергетичної інфраструктури;
• захист морських терміналів;
• координацію берегової охорони та інших відповідних служб;
• спільні навчання з реагування на морські надзвичайні ситуації.

У цьому напрямі вже існує важлива основа: Туреччина, Румунія та Болгарія розширюють спільну протимінну ініціативу в Чорному морі, включаючи захист критичної інфраструктури. Дуже важливим тут є не допустити конфліктів минулих століть, адже у рамках Євросоюзу забезпечується можливість вільного пересування і роботи.

Україна розвиває власні спроможності морської безпеки та протимінної боротьби. У 2026 році ЄС підтримав створення в Одесі Joint Maritime Security Centre, покликаного посилити координацію українських структур та інтеграцію України до європейських механізмів морської безпеки.

Отже, перспективним є формування регіональної мережі морської безпеки Чорного моря, яка об’єднувала б Україну, Румунію, Болгарію, Молдову та, у відповідних форматах, Грецію і Туреччину.

3. «Одеський трикутник» як ядро регіональної безпеки

Особливе місце може посісти «Одеський трикутник» — Україна — Молдова — Румунія за участю сусідніх країн.

Його не варто обмежувати дипломатичними консультаціями. Він може стати операційним ядром нового регіонального кластера.

Пріоритети:

Безпека
→ гібридні загрози
→ кібербезпека
→ захист критичної інфраструктури
→ прикордонна безпека
→ протидія дезінформації
→ безпека Дунаю та Чорного моря.

Енергетика
→ електроенергетичні інтерконектори
→ газові маршрути
→ резервні джерела енергії
→ LNG
→ відновлювана енергетика.

Логістика
→ Дунай
→ залізниця
→ автомобільні переходи
→ порти
→ мультимодальні транспортні вузли.

У лютому 2026 року міністри закордонних справ України, Молдови та Румунії прямо визначили «Одеський трикутник» як важливий елемент регіональної безпеки та обговорювали спільну протидію дезінформації, гібридним і кіберзагрозам.

4. Україна — Румунія: стратегічна вісь

Україна та Румунія мають особливе значення для формування цього кластера.

У березні 2026 року сторони підписали документи про стратегічне партнерство, енергетичне співробітництво та спільне виробництво озброєнь. Стратегічне партнерство охоплює оборону і безпеку, європейську інтеграцію, регіональну співпрацю, транспорт, інфраструктуру та торгівлю.

Тому українсько-румунські відносини можуть стати однією з головних північних опор регіонального кластера.

Особливо перспективними є:

• спільне виробництво оборонної продукції;
• безпілотні системи;
• боєприпаси;
• ремонт і технічне обслуговування;
• кібербезпека;
• захист Дунаю;
• розвиток портів;
• залізничні коридори;
• енергетичні інтерконектори.

5. Україна — Болгарія: військово-промислова та чорноморська взаємодія

Новою основою українсько-болгарських відносин стала підписана у березні 2026 року десятирічна Угода про співробітництво у сфері безпеки.

Документ передбачає військову допомогу, оборонно-промислову співпрацю, спільне виробництво дронів і боєприпасів, навчання, співробітництво у сфері розвідки та безпеки, протидію гібридним загрозам і зміцнення безпеки Чорного моря.

Це створює можливість перетворити Болгарію з переважно транспортного та економічного партнера України на одного з важливих партнерів у сфері оборонно-промислової та морської безпеки. Це дуже вигідно як Болгарії так і Україні, адже наші дві країни ніколи не мали претензій одна до одної, а всі протиріччя інспіровані московською державою.

6. Греція — південна опора кластера

Греція може виконувати роль південної логістичної, енергетичної та морської опори.

Її значення полягає, для прикладу, у можливості поєднати чорноморські маршрути з:

• портовою інфраструктурою Східного Середземномор’я;
• LNG-терміналами;
• енергетичними коридорами;
• європейськими транспортними мережами;
• морською логістикою;
• системами цивільного та морського захисту.

Таким чином може формуватися умовна вісь:

Греція → Болгарія → Румунія → Молдова → Україна

як частина ширшої європейської мережі безпеки, енергетики та транспортної сполученості.

7. Енергетична безпека як елемент оборони

Енергетичну систему регіону необхідно розглядати вже не тільки як економічну сферу.

Енергетична незалежність = національна безпека.

Пріоритети:

• подальша інтеграція енергосистем;
• розвиток ENTSO-E;
• міждержавні електричні інтерконектори;
• використання українських підземних газових сховищ;
• диверсифікація постачання газу;
• LNG;
• розвиток Вертикального газового коридору;
• захист енергетичної інфраструктури;
• спільні резерви та механізми кризового реагування.

Україна і Румунія вже працюють над новими лініями електропередачі та поглибленням енергетичної інтеграції.

8. Дунай — стратегічний безпеково-економічний коридор

Дунай необхідно розглядати не лише як торговельний маршрут, а як стратегічну артерію Південно-Східної Європи.

Його вузлами можуть стати:

Україна: Рені — Ізмаїл — Кілія
↓
Молдова: Джурджулешти
↓
Румунія: Галац — Бреїла — Констанца
↓
Болгарія: Русе — Варна
↓
Греція: південні морські та енергетичні маршрути.

Безпека цього коридору має включати захист портів, мостів, залізниць, енергетичних об’єктів, систем зв’язку та судноплавства.

Тут буде корисним Формат Quad (Чотиристоронній діалог з питань безпеки, Quadrilateral Security Dialogue) — це неофіційний стратегічний альянс у галузі безпеки та економіки, до якого входять чотири держави: США, Японія, Індія та Австралія. ЄС уже розглядає Україну, Румунію та Молдову як єдиний практичний формат Quad у рамках Solidarity Lanes; у липні 2026 року сторони окремо обговорювали безпеку цивільного судноплавства та портової інфраструктури в Чорному морі й на Дунаї.

Довідково: шляхи солідарності ЄС-Україна (Solidarity Lanes) — це альтернативні логістичні маршрути через залізниці, дороги та внутрішні водні шляхи, започатковані Європейською комісією у травні 2022 року. Вони дозволили Україні експортувати майже 226 мільйонів тонн товарів та імпортувати близько 108 мільйонів тонн необхідної продукції, ставши життєво важливим рятівним колом для економіки. Див.  [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes]

9. Кібербезпека та протидія гібридній агресії

Окремим напрямом має стати регіональний кібербезпековий простір.

Доцільно створити механізми:

моніторинг → виявлення → обмін інформацією → спільне реагування → відновлення.

Це особливо важливо для:

• енергетики;
• банківської системи;
• транспорту;
• портів;
• телекомунікацій;
• державних реєстрів;
• військової інфраструктури;
• систем управління критичною інфраструктурою.

Українсько-румунсько-молдовська ініціатива щодо кіберальянсу може стати основою для розширення такого механізму на інші держави регіону.

10. Оборонно-промисловий кластер

Найбільш перспективним довгостроковим напрямом може стати формування транскордонного оборонно-промислового кластера.

Україна має:

• бойовий досвід;
• технологічні компетенції;
• потужний сектор БПЛА та морських і інших дронів;
• ракетні та безпілотні технології;
• досвід протидії сучасній війні;
• значний потенціал виробництва.

Румунія, Болгарія та Греція мають доступ до ринку ЄС і НАТО, зручний доступ до африканського континенту, виробничі потужності, фінансові інструменти та європейські механізми оборонного співробітництва.

Тому перспективною є модель:

українські технології + європейський капітал + спільне виробництво + європейський ринок.

---

11. Нова архітектура регіонального кластера

Можливо окремо сформулювати концепцію:

Black Sea–Danube Security & Economic Cluster

або українською:

Чорноморсько-Дунайський безпеково-економічний кластер

Його структура:

Україна
→ військові технології, оборонна промисловість, порти, Дунай, агроекспорт, IT

Молдова
→ транзит, енергетика, прикордонна безпека, європейська інтеграція

Румунія
→ НАТО, ЄС, Чорне море, Констанца, енергетика, транспорт

Болгарія
→ Чорне море, порти Варна/Бургас, оборонна промисловість, транспорт

Греція
→ Східне Середземномор’я, LNG, морська логістика, енергетика

Разом:

БЕЗПЕКА + ОБОРОНА + ЕНЕРГЕТИКА + ТРАНСПОРТ + ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ + ТОРГІВЛЯ + ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ.

12. Що принципово змінюється

Таким чином, йдеться вже не просто про:

«розвиток відносин України з сусідніми державами».

Йдеться про формування нового геополітичного та геоекономічного простору Південно-Східної Європи, в якому Україна перестає бути периферією і логічно стає одним із ключових елементів європейської безпеки.

ЄС у своїй Чорноморській стратегії визначає три взаємопов’язані компоненти:

1) безпека і стійкість

2) сталий розвиток

3) взаємопов’язаність, включаючи морську безпеку, connectivity та Blue Economy. Див. також: Blue economy : ocean connectivity requires a multi-sectoral approach

Сучасне посилення східного флангу НАТО показує, що безпекове середовище від Балтійського до Чорного моря дедалі більше розглядається як єдиний стратегічний простір.

Отже, КЛЮЧОВА ЛОГІЧНА ФОРМУЛА може виглядати так:

 Україна — Молдова — Румунія — Болгарія — Греція

↓

Чорноморсько-Дунайський простір

↓

спільна безпека

+

оборона та ОПК

+

кібербезпека

+

енергетична незалежність

+

Дунайсько-Чорноморська логістика

+

захист критичної інфраструктури

+

торгівля та відбудова України

+

інтеграція до ЄС та європейської системи безпеки.