Призначений заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрій Бровченко представив 29.03.2018 року на засіданні оновленої Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу проект Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року. До складу Комісії додатково включено представника найбільшого промислового об’єднання приватних підприємств – Ліги оборонних підприємств України.
Відкриваючи засідання, Юрій Бровченко висловив впевненість у реалізації вже започаткованих ініціатив та налагодженні подальшої ефективної комунікації не лише між державними органами, а й між представниками промисловості.
Бровченко зазначив, що сьогодні Комісія – це платформа для знаходження консенсусу між всіма суб’єктами оборонно-промислового комплексу. Впевнений, і надалі на цій ділянці роботи всі проблемні питання вирішуватимуться системно і конструктивно. Перший етап реформи ОПК тривав два роки, завершився вагомими результатами як в частині інституційного забезпечення, так і в практичній площині. Другий етап перетворень має полягати у фундаментальних зрушеннях в управлінні державною власністю, переформатуванні роботи багатьох суб’єктів промисловості, адаптації їх до європейських норм та принципів роботи.
Під час заходу Юрій Бровченко також представив розроблений Міністерством проект Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року. Цей документ має на меті систематизувати середньострокові реформи, що вже провадяться в рамках державних програм розвитку оборонно-промислового комплексу та озброєння і військової техніки, із довгостроковими пріоритетами державної військово-промислової політики.
Бровченко зазначив, що в рамках підготовки проекту Стратегії проведена фундаментальна робота – досліджено особливості реалізації управлінських функцій за всі роки Незалежності, проведено аналіз рівня задоволення потреб внутрішнього ринку в озброєнні та аналіз позицій України на міжнародних ринках як до початку збройного конфлікту, так і за роки збройної агресії на українських територіях.
Довідка про заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрія Бровченко.
З 1993 по 2008 роки перебував на Службі у ЗС України, полковник запасу, працював начальником складів боєприпасів в Коцюбинському. У 2010-2011 роках очолював департамент утилізації компонентів ракетного палива та ракет і боєприпасів в МО України. З 2011 по 2015 роки працював в Мінекономрозвитку на посадах директора департаменту економіки оборони та безпеки, заступника директора департаменту економіки оборони та безпеки – начальника управління мобілізаційної роботи та резервів. До призначення на посаду Заступника МЕРТ України скеровував роботу мобілізаційного підрозділу у Державному концерні «Укроборонпром». Закінчив Пензенське вище артилерійське інженерне училище, має ступінь магістра державного управління (Національна академія державного управління при Президентові України). Як повідомило видання ZN,UA, Бровченко був звільнений з відповідальної посади після призначення в 2012 році на посаду міністра економічного розвитку Петра Порошенка. “Кажуть звільнили його після того, як він під час знайомства з Петром Олексійовичем не зміг відповісти на елементарні питання, пов’язані з діяльністю департаменту”, – зазначено на сайті. За його даними, пізніше Юрій Бровченко перевівся на роботу в “Укроборонпром”, де до останнього часу працював начальником відділу мобілізаційної роботи.
З даної інформації можна зробити деякі висновки.
1. Статус Укроборонпрому після заміни гендиректора принципово понижений, адже його стратегія, точніше Стратегії розвитку всього ОПК України оголошується 5-м заступником одного з міністрів в Уряді Гройсмана. Незрозуміло, як один із 5-ти заступників міністра МЕРТ КМУ буде визначати стратегію розвитку приватних оборонних підприємств та звідки у швидкозмінних складів КМУ компетенція щодо визначення стратегії розвитку ОПК України на 10 років.
2. Підпорядкування Укроборонпрому 5-му заступнику МЕРТУ КМУ привело до розмноження “начальників” над підприємствами-виробниками та підприємствами-продавцями Укроборонпрому, до створення корупційних умов.
3. Ймовірно, готується приватизація підприємств Укроборонпрому по шаблону 1990-х років, коли збанкрутіла українська промисловість була за безцінь приватизована нинішніми олігархами – проте, тоді в Україні не було досвіду діяльності у ринкових умовах на відміну від нинішнього часу через 20 років. Українська приватизація того часу не має успішних соціальних наслідків для українців, адже рівень їх життя та рівень життя воєнних на пенсії є найнижчим у Європі, хоча Україна має найбільшу територію і природні ресурси серед країн ЄС, входить до ТОП-7 за чисельністю населення. Значна частина приватизованих підприємств ОПК була знищена або у них змінено воєнний профіль на цивільний (ХТЗ), або вони працювали на країну агресора (МоторСіч). Держані заводи ОПК України у цілому збережені (танкові заводи, Південмаш, підприємства Антонова, ін.) і стали основою для забезпечення ЗС України та інших силових структур озброєнням та воєнною технікою.
4. Жоден незалежний експерт у воєнній сфері та у інших сферах не довіряє голові уряду Гройсману, знаючи історію його бізнесової та соціальної діяльності з 10-го класу. Гройсман, Розенко і Рева повинні бути зняті з посад, а їх діяльність розслідувана на предмет злочинної некомпетентності, яка призвела до обвалу рівня життя українців, ін. Для прикладу, в умовах гібридної воєнної агресії, пенсії українських військових були обвалені у 3,5 рази в доларовому еквіваленти і за 4 роки війни про них ніхто не згадував; у результаті популістської політики Порошенка-Парубія-Гройсмана-Розенка-Реви Україна стала першою країною у світі, де пенсія військового вищої кваліфікації з вислугою у ЗС України більше 30-ти років (статус “ветерана ЗС України” надається після 25 років служби) стала меншою, ніж пенсія викладача музучилища з трудовим стажем 30 років.
5. Президент України Петро Порошенко 4 роки тому пообіцяв, що через 5 років (у 2019 році) Україна увійде до ТОП-5 світових експортерів зброї. В інтерв`ю УНІАН заступник МЕРТУ КМУ Юрій Бровченко навесні 2018 року теж обіцяє, що через 5 років (у 2023 році) Україна увійде у ТОП-5 експортерів зброї .
6. У цілому український ОПК динамічно відновлюється і розвивається. Ймовірно, ці тенденції будуть збережені і вигідно для всіх включити підприємства українського ОПК до програм виробництва озброєння, військової техніки і техніки подвійного призначення у країнах ЄС і НАТО. Необхідно розвивати програми виробництва з країнами Близького Сходу та іншими із забезпеченням української інтелектуальної власності та участі у розподілі прибутків.
Додатково
Про невідкладні заходи щодо поглиблення інтеграції України до Організації Північноатлантичного договору
Воєнна партія України – у соцмережі
